- •1.Предмет і особливості методології.
- •2. Зародження і розвиток макро.
- •3.(4) Особливості методів макроаналізу ex post, ex ante.
- •5. Макровеличини їх види та способи вимірювання
- •Використовувані статистичні показники
- •6. Ввп. Національний обсяг виробництва. Його зміст та показники
- •8. Показники обсягу виробництва, обчислені на основі ввп
- •9. Динаміка загального рівня цін. Національний і реальний ввп
- •10 .Зайнятість населення та її показники.
- •11. Ставка проценту її види та значення для макроекономічних моделей
- •Види процентних ставок:
- •12 . Зайнятість і безробіття. Повна зайнятість і природне безробіття
- •13. Механізм функціонування ринку праці: кейнсіанський і неокласичний підходи
- •14. Чинники, що впливають на природне і циклічне безробіття
- •15. Втрати від безробіття. Закон Оукена
- •16. Стагфляція як макроекономічне явище: сутність та засоби подолання.
- •17. Сукупний попит. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Нецінові фактори сукупного попиту
- •18. Сукупна пропозиція та рівновага товарного ринку.
- •19. Макроекономічна рівновага
- •20. Пропозиція грошей. Грошова маса. Грошовий мультиплікатор
- •23. Причини та наслідки інфляції. Антиінфляційна політика
- •24. Інфляція та безробіття. Крива Філіпса
- •25. Доходи домогосподарств в моделі економічного кругообігу. Особистий дохід і особистий наявний дохід
- •26. Диференціація доходів домогосподарств. Крива Лоренца і коефіцієнт Джіні
- •27. Кейнсіанська теорія споживання.
- •28. Функції споживання с урахуванням фактору часу. Гіпотеза життєвого циклу. Гіпотеза перманентного доходу
- •29. Роль інвестицій в економіці. Валові і чисті інвестиції.
- •30. Інвестиційні функції
- •Неокласична функція інвестицій
- •31. Індуковані інвестиції та ефект акселератору
- •32. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Методи «витрати-випуск» і «вилучення-ін’єкції»
- •Метод «витрати-випуск»
- •Метод «вилучення-ін’єкції»
- •34. Мультиплікатор витрат
- •35. Сукупні витрати і потенційний ввп. Рецесійний і інфляційний розриви
- •38.Кейнсіанська теорія економічного зростання
- •39. Модель економічного зростання р. Солоу. «Золоте правило накопичення»
- •40. Внесок факторів виробництва в економічне зростання
- •41. Фіскальна політика: сутність, види та інструменти.
- •42. Стабілізаційна політика. Фіскальна і монетарна політика як інструменти реалізації стабілізаційної політики
- •43. Дискреційна фіскальна політика. Фіскальна експансія і рестрикція
- •44. Недискреційна (автономна) фіскальна політика та її дія протягом економічного циклу. Вбудовані стабілізатори.
- •47. Фіскальна політика і дефіцит бюджету. Структурний і циклічний дефіцити бюджету
- •48. Цілі і інструменти монетарної політики.
- •49. Передатний механізм монетарної політики. Кінцеві і проміжні цілі монетарної політики
- •50. Передатний механізм монетарної політики у кейнсіанській теорії
- •51.Рівновага на товарному і грошовому ринках. Модель is-lm.
- •52.Теорії міжнародної торгівлі: сутність та генезис
- •53. Платіжний баланс, його складові. Взаємозв’язок платіжного балансу з резервними активами центрального банку.
- •54.Валютний курс. Паритет купівельної спроможності.
- •55. Міжнародні валютні системи: сутність та генезис.
- •56.Номінальний і реальний валютний курс. Фіксований та плаваючий валютний курс.
- •58.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •2. Нетарифное регулирование:
- •59.Чистий експорт та його вплив на макроекономічну рівновагу в моделі ad-as
- •60.Відкрита економіка: характерні ознаки, види.
1.Предмет і особливості методології.
Макроекономіка – це теоретична наука , яка вивчає функціонування великих груп господарюючих суб’єктів : національної економіки в цілому крізь дію ринкового механізму та державного регулювання.
Особливості предмета макроекономіки:
1.Загальна проблема економічної теорії, яка полягає в обмеженості виробничих ресурсів та необхідності їх ефективного використання, розглядається в макроекономіки з погляду усієї сукупності споживачів, виробників, суспільства в цілому в особі Держави.
2.Основними господарюючими суб’єктами в макроекономіки вважаються:
а)домашні господарства б)підприємства
в)Держава, державний сектор як специфічний споживач вироблених благ та посередник між споживчім і підприємницьким сектором;
г)нерезиденти,
Експортно-імпортні операції.
3.Макроекономічні події відбуваються на таких макроринках :
а)товарний ринок
б)фінансовий ринок зокрема його сегмент грошовий ринок ;
в)ринок ресурсів насамперед ринок праці;
г)національний ринок у цілому , як сукупність 3-х попередніх ринків та його взаємодія зі світовим ринком.
2. Зародження і розвиток макро.
У макроекономіці немає одностайності у трактуванні окремих подій та явищ серед представників різних економічних шкіл. До найбільш впливових сучасних шкіл макроекономіки належать:
а)кейнсіанство та неокейсіанство (Тобін);
б)монетаризм (Фрідмен, Анна Шварц);
в)школа раціональних очікувань (Роберт Лукас, Томас Сарженто);
г)школа економіки пропозиції (Артур Лафер).
Розвиток макроекономічної теорії довгій час був невіддільним від макроекономіки.
У розвитку макроекономіки можна відділити етапи:
XVI-XVII ст. зародження макроекономічних досліджень у межах існуючої тоді школи меркантилізму. У 1576 р. французький економіст Жан Боден пояснив зміну цін у країнах Європи зростанням грошової маси (це раннє трактування кількісної теорії грошей).
XVIII розвиток макроекономічної теорії фізіократії. Зокрема французький економіст Франсуа Кене у 1758 р. розглянув господарський кругообіг у „Економічній таблиці”.
XIX ст. економічна теорія розділилась на два напрямки: марксистський, загальноекономічний. Маркс розробив схеми простого та розширеного відтворення, обґрунтував теорію капіталістичного нагромадження. Однак більшість економістів займалися ринковими проблемами в межах загальноекономічного напрямку. Так швейцарський економіст і математик Леон Вальрас розробив модель загальноекономічної рівноваги, засновану на постулатах класичної школи.
Починаючи з 30-х років XX ст. започатковано сучасний етап розвитку, макроекономічний початок якому поклав англійський економіст Джон Мейнард Кейнс. Його основна ідея полягає в тому, що автоматичне регулювання ринкового механізму є недостатнім і повинно доповнюватися свідомим втручанням держави в економічні процеси за допомогою фіскальної та монетарної політики.