- •Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.
- •Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.
- •Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.
- •Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.
- •1. Види уніфікованих норм й види уніфікацій
- •Уніфіковані норми можуть отримувати форму:
- •Міжнародні організації, що займаються уніфікацією норм мпп, та їх діяльність у цій галузі права.
- •Загальна характеристика принципів міжнародного приватного права.
- •Загальна характеристика джерел міжнародного приватного права.
- •Міжнародні звичаї та судова і арбітражна практика як джерела міжнародного приватного права.(див.Пит.7 )
- •Загальна характеристика національних джерел мпп.
- •Особливості застосування міжнародних договорів як джерел мпп. Міжнародні договори України у системі джерел мпп.
- •Колізійні норми, загальна характеристика та класифікація.
- •Основні формули прикріплення та особливості їх застосування.
- •Трансформація норм міжнародних договорів у норми національного законодавства України.
- •Історія розвитку науки міжнародного приватного права.
- •Методи правового регулювання правовідносин у мпп.
- •Порівняльний метод, особливості його застосування у мпп.
- •Колізійно-правовий метод, особливості його застосування у міжнародному приватному праві.
- •Національний режим та режим найбільшого сприяння у міжнародному приватному праві.
- •Принцип “автономії волі” у міжнародному приватному праві та особливості його застосування.
- •Принцип взаємності та реторсії у мпп.
- •Визначення та вибір права у міжнародному приватному праві.
- •Види імунітету держави та їх характеристика. Європейська конвенція про імунітет держави 1972 року.
- •Поняття особистого закону (статуту) і “національності” юридичної особи.
- •Юридичні особи як суб’єкти мпп.
- •Особистий статут та національність юридичної особи у мпп.
- •Тлумачення , кваліфікація та “конфлікт кваліфікації” у міжнародному приватному праві.
- •Основні способи вирішення питання кваліфікації.
- •Тлумачення, кваліфікація, конфлікт кваліфікації у міжнародному приватному праві.
- •Застереження про публічний порядок:загальна характеристика та правове регулювання за законодавством України.
- •Застереження про публічний порядок: поняття. Справа Форго.
- •Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави.
- •Обхід закону у міжнародному приватному праві.
- •Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Законодавство України про біженців.
- •Колізійні питання правового статусу іноземців за законодавством України. Право та дієздатність іноземців.
- •Правовий статус біженців в Україні. Порядок отримання цього статусу.
- •Особливості правового статусу апатридів та біпатридів.
- •Законодавство України про в’їзд та виїзд іноземців на територію держави.
- •Законодавство України про іммігрантів. Порядок отримання іноземцями дозволу на постійне місце проживання.
- •Підстави перебування іноземців на території України та нелегальні мігранти.
- •Правовий статус представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
- •Держава як суб’єкт міжнародного приватного права.
Порівняльний метод, особливості його застосування у мпп.
Порівняльний метод застосовується до певних об'єктів права. Ними можуть бути системи права, галузі, інститути, норми.
Порівняльний метод дає можливість, зробити висновок про те, як вирішуються схожі питання в типологічно різних чи однакових правових системах. Адже до їх вирішення можуть застосовуватися різні чи однакові юридико-технічні способи. Застосування порівняльного методу сприяє зближенню окремих правових систем. Проте повна, загальна уніфікація норм права неможлива.
Колізійно-правовий метод, особливості його застосування у міжнародному приватному праві.
Характеристика методу.
Правовий метод регулювання — це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. Для МПрП характерним є цивільно-правовий метод, що виражає правову природу цієї галузі.
Колізійний метод є необхідним для регулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити вибір між нормами права. Колізії можуть виникати й поза сферою МПрП. Їх вирішення хоч і залежить від застосування колізійних норм, проте вони не матимуть міжнародного приватно-правового характеру.
Отже, потреба в застосуванні колізійного методу може виникати як у випадку неідентичності законодавства різних правових систем з одного і того ж питання, так і у випадку їх абсолютної схожості. Тобто, для винесення рішення на основі законодавства певної держави суд повинен, насамперед, зробити вибір між законодавством цих держав, тобто звернутися до колізійної норми. Власне, існування правових систем, між нормами правових джерел яких необхідно зробити вибір, породжує потребу в застосуванні колізійного методу. Останній застосовується також за відсутності міжнародної уніфікації матеріально-правових норм із певного питання.
Національний режим та режим найбільшого сприяння у міжнародному приватному праві.
Характеристика режимів. Трохи більш розгорнута ніж у 6му питанні.
Національний режим - іноземним громадянам і юридичним особам надається такий самий режим, який надається вітчизняним громадянам і юридичним особам. Оскільки, на іноземних фізичних і юридичних осіб поширюються ті права й переваги, якими в даній країні користуються місцеві фізичні і юридичні особи, всі вони ставляться в рівне положення. Відмінність національного режиму від режиму найбільшого сприяння полягає в тому, що в силу останнього в рівне положення ставляться іноземні організації й іноземні громадяни між собою.
Режим найбільшого сприяння - один з основних принципів торговельних договорів, що укладають з іноземними державами. У силу даного принципу іноземці користуються максимумом тих прав, які надані особам іншої держави. Зазначений принцип полягає в тому, що іноземним юридичним і фізичним особам у торгівлі, мореплаванні або в інших галузях надається такий же режим, який надається або буде надаватися в майбутньому юридичним і фізичним особам третьої країни. Той режим в галузі торгівлі, мореплавання, правового положення становища іноземних організацій, застосовуваний до однієї іноземної держави, з якою укладений торговельний договір, буде застосовуватися й до будь-якої іншої держави, з якою також укладений торговельний договір на основі принципу найбільшого сприяння. Таким чином, у силу цього принципу створюються рівні умови для всіх іноземних держав і їхніх організацій і фірм відносно тих питань торгівлі, які передбачені торговельним договором.