- •Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.
- •Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.
- •Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.
- •Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.
- •1. Види уніфікованих норм й види уніфікацій
- •Уніфіковані норми можуть отримувати форму:
- •Міжнародні організації, що займаються уніфікацією норм мпп, та їх діяльність у цій галузі права.
- •Загальна характеристика принципів міжнародного приватного права.
- •Загальна характеристика джерел міжнародного приватного права.
- •Міжнародні звичаї та судова і арбітражна практика як джерела міжнародного приватного права.(див.Пит.7 )
- •Загальна характеристика національних джерел мпп.
- •Особливості застосування міжнародних договорів як джерел мпп. Міжнародні договори України у системі джерел мпп.
- •Колізійні норми, загальна характеристика та класифікація.
- •Основні формули прикріплення та особливості їх застосування.
- •Трансформація норм міжнародних договорів у норми національного законодавства України.
- •Історія розвитку науки міжнародного приватного права.
- •Методи правового регулювання правовідносин у мпп.
- •Порівняльний метод, особливості його застосування у мпп.
- •Колізійно-правовий метод, особливості його застосування у міжнародному приватному праві.
- •Національний режим та режим найбільшого сприяння у міжнародному приватному праві.
- •Принцип “автономії волі” у міжнародному приватному праві та особливості його застосування.
- •Принцип взаємності та реторсії у мпп.
- •Визначення та вибір права у міжнародному приватному праві.
- •Види імунітету держави та їх характеристика. Європейська конвенція про імунітет держави 1972 року.
- •Поняття особистого закону (статуту) і “національності” юридичної особи.
- •Юридичні особи як суб’єкти мпп.
- •Особистий статут та національність юридичної особи у мпп.
- •Тлумачення , кваліфікація та “конфлікт кваліфікації” у міжнародному приватному праві.
- •Основні способи вирішення питання кваліфікації.
- •Тлумачення, кваліфікація, конфлікт кваліфікації у міжнародному приватному праві.
- •Застереження про публічний порядок:загальна характеристика та правове регулювання за законодавством України.
- •Застереження про публічний порядок: поняття. Справа Форго.
- •Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави.
- •Обхід закону у міжнародному приватному праві.
- •Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Законодавство України про біженців.
- •Колізійні питання правового статусу іноземців за законодавством України. Право та дієздатність іноземців.
- •Правовий статус біженців в Україні. Порядок отримання цього статусу.
- •Особливості правового статусу апатридів та біпатридів.
- •Законодавство України про в’їзд та виїзд іноземців на територію держави.
- •Законодавство України про іммігрантів. Порядок отримання іноземцями дозволу на постійне місце проживання.
- •Підстави перебування іноземців на території України та нелегальні мігранти.
- •Правовий статус представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
- •Держава як суб’єкт міжнародного приватного права.
Обхід закону у міжнародному приватному праві.
Обхід закону в МПрП означає усвідомлене створення хоча б однією стороною підстав для застосування закону тієї правової системи, яка лояльніше визначає певний правовий статус. Так, різні принципи визначення „національності” суб”єктів господарської діяльності, установ, організацій дозволяють підпорядковувати їхній правовий статус законодавству тієї держави, яка є поблажливішою в укладаннях й виконанні господарських договорів, податкової політики.
Обхід закону виникає найчастіше:
- у правових системах, де монополія держави обмежена;
- зі значною часткою приватної власності;
- з нечітким законодавчим визначенням застереження про публічний порядок.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
ЗУ «Про іноземців та осіб без громадянства».
Іноземець- це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Особа без грамадянства – це особа, яку жодна держава не вважає своїм громадянином.
Іноземних громадян можуть приймати зареєстровані в установленому порядку українські, спільні чи іноземні підприємства, установи й організації, а також фізичні особи, які постійно проживають в Україні або тимчасово тут перебувають у зв'язку з навчанням, стажуванням тощо.
Відповідно до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які постійно проживають в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами.
Правовий статус, на що мають право, на що не мають…..
Основні положення закону.
Законодавство України про біженців.
ЗУ «Про біженців та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту».
Біженець – це…..
Правовий статус, на що має право, на що не має…..
Проблема біженців є великою проблемою у міжнародному праві, оскільки у світі налічується більше 20 млн. Біженців, і їх число постійно зростає. У 1950 році почав функціонувати відділ Верховного комісара у справах біженців. У 1951 році прийнята Конвенція ООН про статус біженців. В 1968 році – спеціальний Протокол до цієї Конвенції. Україна стала їх учасником на підставі Закону від 10.01.2002 біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і, перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Біженець має право на судовий захист. Біженець має два види особливих прав: - право на притулок - на соціальний захист: за Конвенцією у державі перебування біженцю має обов’язково надаватися місце роботи й якщо держава не в змозі забезпечити це, то вона повинна взяти цього біженця на утримання (сплачувати матеріальне відшкодування). Відповідно до ч.4 ст.16 ЗУ про МПрП Особистим законом біженця вважається право держави, у якійвін має місце перебування.