- •Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.
- •Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.
- •Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.
- •Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.
- •1. Види уніфікованих норм й види уніфікацій
- •Уніфіковані норми можуть отримувати форму:
- •Міжнародні організації, що займаються уніфікацією норм мпп, та їх діяльність у цій галузі права.
- •Загальна характеристика принципів міжнародного приватного права.
- •Загальна характеристика джерел міжнародного приватного права.
- •Міжнародні звичаї та судова і арбітражна практика як джерела міжнародного приватного права.(див.Пит.7 )
- •Загальна характеристика національних джерел мпп.
- •Особливості застосування міжнародних договорів як джерел мпп. Міжнародні договори України у системі джерел мпп.
- •Колізійні норми, загальна характеристика та класифікація.
- •Основні формули прикріплення та особливості їх застосування.
- •Трансформація норм міжнародних договорів у норми національного законодавства України.
- •Історія розвитку науки міжнародного приватного права.
- •Методи правового регулювання правовідносин у мпп.
- •Порівняльний метод, особливості його застосування у мпп.
- •Колізійно-правовий метод, особливості його застосування у міжнародному приватному праві.
- •Національний режим та режим найбільшого сприяння у міжнародному приватному праві.
- •Принцип “автономії волі” у міжнародному приватному праві та особливості його застосування.
- •Принцип взаємності та реторсії у мпп.
- •Визначення та вибір права у міжнародному приватному праві.
- •Види імунітету держави та їх характеристика. Європейська конвенція про імунітет держави 1972 року.
- •Поняття особистого закону (статуту) і “національності” юридичної особи.
- •Юридичні особи як суб’єкти мпп.
- •Особистий статут та національність юридичної особи у мпп.
- •Тлумачення , кваліфікація та “конфлікт кваліфікації” у міжнародному приватному праві.
- •Основні способи вирішення питання кваліфікації.
- •Тлумачення, кваліфікація, конфлікт кваліфікації у міжнародному приватному праві.
- •Застереження про публічний порядок:загальна характеристика та правове регулювання за законодавством України.
- •Застереження про публічний порядок: поняття. Справа Форго.
- •Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави.
- •Обхід закону у міжнародному приватному праві.
- •Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Законодавство України про біженців.
- •Колізійні питання правового статусу іноземців за законодавством України. Право та дієздатність іноземців.
- •Правовий статус біженців в Україні. Порядок отримання цього статусу.
- •Особливості правового статусу апатридів та біпатридів.
- •Законодавство України про в’їзд та виїзд іноземців на територію держави.
- •Законодавство України про іммігрантів. Порядок отримання іноземцями дозволу на постійне місце проживання.
- •Підстави перебування іноземців на території України та нелегальні мігранти.
- •Правовий статус представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
- •Держава як суб’єкт міжнародного приватного права.
Застереження про публічний порядок: поняття. Справа Форго.
Див. питання №30
Справа Форго:
Суть справи полягала в тому, що баварський підданий Форго, позашлюбно народжений, постійно проживав у Франції , після своєї смерті залишив у французьких банках грошові вклади. Заповіту складено не було. За законом на отримання спадку претендували баварські кровні родичі Форго по бічній лінії. Вони посилалися на баварське право, що допускало спадкування навіть після позашлюбних дітей. Французький прокурор наполягав на тому, що до спадкування повинен застосовуватися французький закон, відповідно до якого родичі позашлюбної дитини не спадкують. Тому майно як виморочне надходить у розпорядження Французької держави. Виникло питання: який закон щодо спадкування - французький чи баварський - повинен застосувати суд Франції?
За французьким колізійним правом питання про спадкування рухомого майна обговорюється за законом «доміцилію походження». Тобто спостерігається відсилання французького закону до баварського права. Останнє містило колізійне правило, за яким спадкування рухомого майна підпорядковано законові фактичного доміцилію. Отже, якщо відсилання французької колізійної норми слід розуміти як відсилання до баварського права в цілому, то необхідно керуватися й баварською колізійною нормою, яка відсилала до фрашіузького права. Французький касаційний суд прийняв зворотне відсилання.
Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави.
Зворотнє відсилання: Суть зворотного відсилання полягає у відсиланні колізійної норми законодавства однієї держави до закону іншої, а закон останньої не вирішуючи питання по суті, своєю чергою, відсилає до закону попередньої держави. Якщо до вирішення спору залучається правова система третьої держави, то мова йде про відсилання до закону третьої держави.
Справа Форго:
Суть справи полягала в тому, що баварський підданий Форго, позашлюбно народжений, постійно проживав у Франції , після своєї смерті залишив у французьких банках грошові вклади. Заповіту складено не було. За законом на отримання спадку претендували баварські кровні родичі Форго по бічній лінії. Вони посилалися на баварське право, що допускало спадкування навіть після позашлюбних дітей. Французький прокурор наполягав на тому, що до спадкування повинен застосовуватися французький закон, відповідно до якого родичі позашлюбної дитини не спадкують. Тому майно як виморочне надходить у розпорядження Французької держави. Виникло питання: який закон щодо спадкування - французький чи баварський - повинен застосувати суд Франції?
За французьким колізійним правом питання про спадкування рухомого майна обговорюється за законом «доміцилію походження». Тобто спостерігається відсилання французького закону до баварського права. Останнє містило колізійне правило, за яким спадкування рухомого майна підпорядковано законові фактичного доміцилію. Отже, якщо відсилання французької колізійної норми слід розуміти як відсилання до баварського права в цілому, то необхідно керуватися й баварською колізійною нормою, яка відсилала до фрашіузького права. Французький касаційний суд прийняв зворотне відсилання.