- •1.Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми науки
- •2.Приклади типових завдань, що виносяться на іспит
- •3. Навчальна карта самостійної роботи студентів
- •4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
- •1) Поточний контроль знань студентів денної форми навчення.
- •Зразок модульного завдання «х»
- •Встановіть відповідність:
- •Переведення 100-бальної шкали оцінювання в національну та шкалу за системою ects здійснюється в такому порядку:
- •5. Зразок екзаменаційного білета
- •6. Список рекомендованої літератури
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в національну та шкалу за системою ects здійснюється в такому порядку:
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
«Зараховано»/«Не зараховано» |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалоюECTS |
90-100 |
зараховано |
Відмінно |
А |
80-89 |
зараховано |
Добре |
В |
70-79 |
С |
||
66-69 |
зараховано |
Задовільно |
D |
60-65 |
Е |
||
21-59 |
Не зараховано – з можливістю повторного складання заліку |
Незадовільно з можливістю повторного складання |
FX |
0-20 |
Не зараховано – з обо’язковим повторним вивчення дисципліни |
Незадовільно з обо’язковим повторним вивчення дисципліни |
F |
Критерії оцінки теоретичних питань:
Відмінний рівень (10 балів) – коли студент виявляє системне знання програмного матеріалу, дає змістовні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, чітке володіння понятійним апаратом, розуміння дискусійних проблем
Добрий рівень (8 балів) – коли студент володіє програмним матеріалом, дає аргументовану відповідь на поставлені запитання, має свою позицію з дискусійних проблем, але не завжди здатен систематизувати наявні знання.
Задовільний рівень (6 балів) – коли студент виявляє знання основного програмного матеріалу, володіння понятійним апаратом, але допускає помилки у їх викладенні
Незадовільний рівень (0 балів) – коли студент дає неправильні відповіді на поставлене питання і виявляє значні прогалини в знанні основного програмного матеріалу.
Критерії оцінювання тестових завдань:
Тестове завдання оцінюється як окреме питання білету так:
10 балів – коли студент правильно відповів на два тестових завдання;
8 балів – коли студент на 75% правильно відповів на два тестових завдання;
6 балів – коли студент на 50% правильно відповів на два тестових завдання;
0 балів – коли студент не відповів правильно на жодне питання.
Виконані студентами роботи перевіряються і оцінюються членами комісії. Перевірені роботи передаються в деканат факультету не пізніше ніж перед наступним іспитом. Результати іспиту доводяться до студентів лектором потоку.
Усі спірні питання щодо результатів іспиту з історії економіки та економічної думки розглядаються і вирішуються відповідними апеляційними комісіями кафедри на чолі з завідувачем кафедри.
5. Зразок екзаменаційного білета
Методи аналізу науки «Історії економічної думки».
Економічна програма П.Прудона.
Марксистське економічне вчення і сучасність.
Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності Р.Коуза.
Тестове завдання:
А) Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає:
а) теорія загальної економічної рівноваги;
б) теорія граничної корисності;
в) теорія граничної продуктивності;
г) теорія додаткової вартості.
Б) Визначити відповідність:
-
К.Маркс;
Т.Веблен;
Е.Бем-Баверк;
Ф.Бастіа;
Томас Мор.
А) економічна гармонія;
Б) ранній інституціоналізм;
В) «Утопія»;
Г) гранична корисність;
Д) «Теорії додаткової вартості».
Тестове завдання:
А) Поділ економіки на які складові відповідає методу дослідження Дж.Б.Кларка?
-
А) світову економіку;
Б) національну економіку;
В) неефективну економіку;
Г) ефективну економіку;
Д) економічну статику;
Ж) універсальну економіку;
З) мікроекономіку;
К) макроекономіку;
Л) економічну динаміку.
Б) Які заходи, з точки зору Кейнса, здатні вивести економіку з кризи?
-
А) зростання сукупного попиту;
Б) розвиток споживчого кредиту;
В) стимулювання заощаджень;
Г) створення додаткових робочих місць;
Д) активне втручання держави в економіку;
Е) зниження облікової ставки (норми) проценту;
Ж) підвищення рівня заробітної плати;
З) поміркована інфляція.
