24. Філософські ідеї структуралізму.

Структуралізм — методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємоповязаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра. Французькі інтелектуали знайшли для цього методу ширшу область застосувань, пристосувавши його до антропології, психоаналізу, літературознавства й архітектури. Таким чином структуралізм став не просто методом, а інтелектуальним рухом, який в 60-х роках XX-го століття прийшов на заміну екзистенціалізму.

В 1970-х роках структуралізм потрапив під вогонь критики. Його звинувачували в жорсткості й антиісторичності. Проте чимало теоретиків структуралізму, таких як Мішель Фуко й Жак Лакан, продовжують впливати на європейську філософію .

Окрім літературознавства існують структуралістські теорії у філософії науки, антропології та соціології. На думку Алісон Ассістер для структуралізму характерні чотири фундаментальні ідеї, з яких сформований інтелектуальний тренд. По-перше, структура — це те, що визначає позицію кожного елемента в цілому, по-друге, кожна система на думку структуралістів має структуру. По-третє, структуралісти цікавляться структурними законами, які мають відношення радше до існування, ніж до змін. І, нарешті, структура — це та реальна річ, яка лежить під поверхнею чи видимістю значення.

25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.

26. Структура світогляду.

Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічного та духовного начал. Людина живе свідомо, мотивує свої вчинки не лише пропускає через свою свідомість, але й виправдовує.

Світогляд — система найзагальніших знань,

цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу. Основою світогляду є знання, які формуються всім життям, комплексом природничих та суспільних наук. Хайдегер — це самовизначена система поглядів людини, через призму якої людина фіксує свою пізнавальну діяльність. В межах світогляду виділяють компонентну структурупогляди, уявлення, досвід, знання, переконання, стереотипи, ідеали, критерії, віра….і рівневу структуруформується за певними критеріями: за носієм: Індивідуальний носій — людина; Масовий груповий, етнічний, національний, професійний

за способом і формою відображення дійсності: теоретичний; буденний

За механізмом формування уявлень: Світовідчуття — споглядання світу вцілому; Світосприйняття — результат уяви є психічний образ; Світорозуміння — наявність понятійного апарату

Розрізняють три основні типи виявів відношення людини до світу: пізнавальний світогляд охоплює найбільш загальне знання про світ; оцінювальний світогляд включає цінності, ідеали; практичний передбачає наявність у світогляді певних практичних настанов

За способом свого існування: груповий та індивідуальний, хоча, поза особистістю та без особистості не може існувати жодна світоглядна система.

Світогляд: це узагальнена система поглядів людини і суспільства на світ у цілому, на своє власне місце в ньому, розуміння й оцінка людиною змісту свого життя і діяльності, доль людства; сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних ціннісних орієнтацій, вірувань, переконань і ідеалів людей.

27. Історичні типи світогляду.

1.Міфічниймагія, тотемізм, праначало, добро і зло

2.Міфологічний Міфологія — це процес виникнення, розвитку, структурування і функціонування певної системи міфів

3.Мистецький

4.Релігійний першооснова світу — Бог,

5.Науковий спільне: форми суспільної свідомості; здобуті знання представляють у теоретичній формі; структурні елементи наукового світогляду; мають однопорядкові структурні елементи. відмінне: у ф понятійний апарат мають всезагальний характер; ф є форою суспільної свідомості; закони і понятійний апарат ф виконують функцію загальної методології пізнання; ф дає загальну цілісну картину світу; ф включається в теоретичне обґрунтування будь-якого світогляду.

6.Філософський Співвідношення філософії і світогляду, світогляд ширше поняття філософія. Філософія як єдиний-суцільний світогляд є справа не тільки кожної мислячої людини, але і всього людства. Світогляд існує у вигляді системи ціннісних орієнтації, ідеалів, вірувань і переконань, а також способу життя людини і суспільства. філософія — це система основних ідей у складі світогляду людини і суспільства.

28.

Класична онтологія та її фундаментальні проблеми. Основне завдання метафізики: — що є буття — що є перше бутя

Онтологія — це вчення про буття, зясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого.

Частина філософії, яка зясовує основні, фундаментальні принципи буття, першоначала всього сутнісного.

У марксистській філософії — зясування сутності явищ, що існують незалежно від людини, її свідомості.

У західній філософії — найзагальніші принципи буття, але вони розглядаються на рівні надчуттєвої, надраціональної інтуїції.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що зміст поняття онтологія складають основи, витоки, першоначала всього існуючого, найбільш загальні принципи буття світу, людини, суспільства.

Тип онтології — це філософський світогляд або філософське вчення щодо визначення засад, основ і атрибутів сущого: — ідеалізмабсолютизує ідеальний принцип; — матеріалізм абсолютизує матеріальний принцип

Гносеологічний тип онтології: -монізм; -дуаїзм; -плюралізм залежно від першооснови — одна, дві декарт — співвідношення матерії і свідомості або багато монадологія лейбніца

Основне питання для онтології — як проявляється буття = онтологія звертається до визначення структури, форми, рівнів буття та способів осягнення буття

Існує два підходи до трактування буття:

1. Класичнийметафізичний, що розкриває буття, як абстракцію

2. Некласичний онтологічний

29. Основні рівні буття.

Буття — філософська категорія, яка позначає реальність, яка існує обєктивно, поза і незалежно від свідомості людини.

Буття — філософська категорія, що позначає: все те, що ми бачимо, що реально існує; все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності; все те, що є уявним, нереальним; реальність, яка існує обєктивно, незалежно від свідомості людини; загальний спосіб існування людини, суспільства.

Основні рівні буття:

1 буття речей тіл: буття речей як цілого; буття речей вироблений людиною

2 буття людини: буття людини у світі речей; специфічне людське буття

3 буття духовного ідеального: індивідуальне духовне і обєктивне позаіндивідуальне духовне

4 буття соціального: індивідуальне і суспільне буття.

Головні сфери буття — природа, суспільство, свідомість та розмаїття явищ, подій, процесів, які входять у ці сфери, обєднанні певною загальною основою.

Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є: буття речового, матеріального; буття субєктивного ідеального; буття біологічного живого; буття соціального суспільного.

30. Філософський зміст категорії матерія.

Матерія є причиною усіх причин, не будучи сама обумовлена ніякою причиною Ф. Бекон

Матеріальне — філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме про його обєктивне

існування, незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності наприклад, природа, космос, речовина, закони розвитку тощо.

У найдавніший філософів античного світу вже була думка про першооснову всього існуючого — вода, повітря, вогонь, атом тощо. НЕ УНІВЕРСАЛЬНІ

Анаксімандр першим дійшов до висновку — повинна бути єдина, загальна першооснова. Вона повинна бути всеохоплюючою, безмежною, вічною. апейрон. У Арістотеля, поняття матерії як філософської категорії, котра не має якихось конкретних ознак і є результатом абстрактного мислення людини.

Френсіс Бекон. матерія — це щось загаьне, всеохоплююче

Такий підхід відкидали ті, хто вважав першоосновою всього сущого дух, ідею, абсолютний розум, свідоме начало. єпископ Джордж Берклісвященник.

Матерія, — писав Ф. Енгельс, — є чисте творіння думки і абстракція. Ми відхиляємося від якісних відмінностей речей, коли обєднуємо їх під поняттям матерії. Матерія, як така, не є чимось чуттєво існуючим

Поняття матерії вироблено у філософії для позначення обєктивної реальності, котра дається людині у її відчуттях. Ця обєктивна реальність і є змістом такої філософської категорії, як матерія.

Матерію як поняття не можна ототожнювати з конкретними її видами.