
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. Жопа!!! о_о
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •64. Обєкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •75. Цінності як ядро духовного світу.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава — складова політичної організації
- •85. Поняття культури.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
81. Поняття політики.
Політика — мистецтво управління державою. Аристотель
Політика — важливий компонент життєдіяльності суспільства. За своєю природою вона пронизує всі сфери суспільного життя. Як соціальне явище політика носить відносно самостійний характер.
На думку М. Вебера, коли мова йде про політику, то це поняття слід повязувати передовсім з владою і державою. Він підкреслював, що політика означає прагнення до участі у владі або до виявлення впливу на розподіл влади або між державами, або всередині держави між групами людей, наділених владою.
Політика гр. роlitikе — мистецтво управління державою як соц. явище — багатобарвне та складне явище:
це мистецтво управління д-вою
це участь гром-н у справах д-ви сусп. інститути та обєднання гром-н
напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діял. д-ви
засіб чи інструмент, за доп. якого в сусп. досяг. інтереси тих чи інших соц. груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знах. при владі.
По-перше, політика — наука, оскільки вона базується на законах суспільного розвитку. По-друге, політика — це не тільки наука зі своєю системою категорій, закономірностей і методів, а мистецтво,
Основні функції політики:
задоволення владнозначущих інтересів усіх груп і верств сус-ва.
раціоналізація конфліктів і протиріч
примус в інтересах окремих верств нас-ня
інтеграція різних верств нас-ня
політична соціалізація особистості
забезпечення соц-ек-ного та соц-пол розвитку всього сус-ва
82. Поняття політичної системи та її структури.
Політична система — це певна сукупність взаємоповязаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості та внутрішні закономірності, властиві саме цій спільності.
Як одна з форм соціального руху матерії, політична система тісно повязана з особливою формою діяльності людей — політикою. Бере участь у розвязанні таких загальносоціальних завдань, як інтеграція суспільства, розподіл у ньому матеріальних і духовних цінностей; монополія на державний примус у масштабах всього суспільства і використання для цього спеціального апарату; має досить складну внутрішню будову. Політична система має монополію на здійснення влади.
Сучасне наукове знання про політичні системи поділяється на два підходи. В першому з них політична система подається як теоретичний, ідеальний конструкт, який дає змогу виявляти і описувати системні властивості різних політичних явищ. У другому більш конкретному тлумаченні поняття політична система визначає реальний складний механізм формування і функціонуван-ня владних відносин у суспільстві.
Отже, політична система становить складне і специфічне явище в життєдіяльності суспільства, з внутрішньо організованими звязками і властивостями елементів, її можна визначити як системну сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, повязаних із формуванням, здійсненням влади та управлінням суспільством.
Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Це — внутрішня організація цілісної системи як специфічного способу взаємозвязку і взаємодії компонентів, що її утворюють; стійка впорядкованість елементів; закономірні звязки між елементами. політичні відносини політична свідомість політична культура,