
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. Жопа!!! о_о
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •64. Обєкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •75. Цінності як ядро духовного світу.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава — складова політичної організації
- •85. Поняття культури.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
У визначенні суспільства як системи важливу роль відіграє аналіз людської діяльності як суспільного виробництва. Поняття суспільного виробництва створене для визначення самої суті соціального. Як спосіб суспільної життєдіяльності, суспільне виробництво має складну структуру. В широкому розумінні, суспільне виробництво охоплює усі сфери суспільної праці і суспільної трудової діяльності: матеріальне виробництво, що забезпечує людей матеріальними засобами життя, сферу послуг, у тому числі охорона здоровя і соціальне забезпечення, виробництво духовних цінностей духовне виробництво, діяльність соціальних інститутів, що забезпечують виховання та освіту, підготовку до самостійної життєдіяльності, коротше, весь процес соціалізації людини.
Суспільне виробництво з самого початку має соціальний характер, формується зусиллями всіх людей у конкретно-історичних умовах і здійснюється за законами людського єднання, тобто за законами соціуму.
Дальше осмислення суспільства як системи звязане з аналізом її цементуючого ядра — способу виробництва. Спосіб суспільного виробництва — це спосіб створення і відтворення суспільної людини індивіда і людського суспільства, соціуму. За структурою — це система взаємодіючих елементів матеріального технологічного та економічного і духовного суспільного способу виробництва, їх єдність.
Здійснюючи процес виробництва, люди змінюють навколишню природу і разом з тим змінюють свою власну природу, формуються як соціальні істоти. Виробляючи певним способом матеріальні блага, люди виробляють відповідний уклад свого життя, оскільки спосіб виробництва є певний вид життєдіяльності індивідів, їх певний спосіб життя.
Спосіб виробництва — це матеріальна система, що, зрештою, функціонує як системотворчий елемент суспільства.
79. Поняття власності і її форм.
Власність — складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин. Вона займає центральне місце в економічній системі.
Обєкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити.
Субєкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності.
Найскладнішою проблемою економічної науки є проблема форм власності. Існують два підходи до класифікації форм власності:
Вертикально-історичний підхід визначає історичні форми власності, низький рівень розвитку — колективна власність, високий —
приватна,
Горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію економічних форм власності, а також її види і типи.
Існує два основних типи власності:
Приватна власність — виключне право на володіння.
Суспільна власність — означає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів, існує у двох формах: державній і колективній
80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
Сучасний етап НТП прийнято називати науково-технічною революцією НТР. Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять НТП і НТР.
Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, Науково-технічна революція — це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності.
Розглядаючи сутність НТР, необхідно враховувати цей бік явища, а саме — зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається в Результаті технічного прогресу.
Соціальні наслідки НТ?
- загострення екологічної обстановки,
- зміна взаємовідносин у системі людина-техніка робітник стає регулятором, наладчиком, програмістом
- зміна змісту і характеру праці збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій
- зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів
- підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів
- прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності
- інтернаціоналізації суспільних відносин
- втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, технічна свідомість
- виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах