78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.

У визначенні суспільства як системи важливу роль відіграє аналіз людської діяльності як суспільного виробництва. Поняття суспільного виробництва створене для визначення самої суті соціального. Як спосіб суспільної життєдіяльності, суспільне виробництво має складну структуру. В широкому розумінні, суспільне виробництво охоплює усі сфери суспільної праці і суспільної трудової діяльності: матеріальне виробництво, що забезпечує людей матеріальними засобами життя, сферу послуг, у тому числі охорона здоровя і соціальне забезпечення, виробництво духовних цінностей духовне виробництво, діяльність соціальних інститутів, що забезпечують виховання та освіту, підготовку до самостійної життєдіяльності, коротше, весь процес соціалізації людини.

Суспільне виробництво з самого початку має соціальний характер, формується зусиллями всіх людей у конкретно-історичних умовах і здійснюється за законами людського єднання, тобто за законами соціуму.

Дальше осмислення суспільства як системи звязане з аналізом її цементуючого ядра — способу виробництва. Спосіб суспільного виробництва — це спосіб створення і відтворення суспільної людини індивіда і людського суспільства, соціуму. За структурою — це система взаємодіючих елементів матеріального технологічного та економічного і духовного суспільного способу виробництва, їх єдність.

Здійснюючи процес виробництва, люди змінюють навколишню природу і разом з тим змінюють свою власну природу, формуються як соціальні істоти. Виробляючи певним способом матеріальні блага, люди виробляють відповідний уклад свого життя, оскільки спосіб виробництва є певний вид життєдіяльності індивідів, їх певний спосіб життя.

Спосіб виробництва — це матеріальна система, що, зрештою, функціонує як системотворчий елемент суспільства.

79. Поняття власності і її форм.

Власність — складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин. Вона займає центральне місце в економічній системі.

Обєкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити.

Субєкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності.

Найскладнішою проблемою економічної науки є проблема форм власності. Існують два підходи до класифікації форм власності:

Вертикально-історичний підхід визначає історичні форми власності, низький рівень розвитку — колективна власність, високий —

приватна,

Горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію економічних форм власності, а також її види і типи.

Існує два основних типи власності:

Приватна власність — виключне право на володіння.

Суспільна власність — означає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів, існує у двох формах: державній і колективній

80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.

Сучасний етап НТП прийнято називати науково-технічною революцією НТР. Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять НТП і НТР.

Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, Науково-технічна революція — це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності.

Розглядаючи сутність НТР, необхідно враховувати цей бік явища, а саме — зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається в Результаті технічного прогресу.

Соціальні наслідки НТ?

- загострення екологічної обстановки,

- зміна взаємовідносин у системі людина-техніка робітник стає регулятором, наладчиком, програмістом

- зміна змісту і характеру праці збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій

- зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів

- підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів

- прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності

- інтернаціоналізації суспільних відносин

- втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, технічна свідомість

- виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах