71. Нація як соціокультурний феномен.

У світовій суспільній думці немає одностайності у визначенні поняття нація. Одні вчені визначальною ознакою нації вважають національний дух, національну самосвідомість, національний характер, що сформувалися на ґрунті спільної долі, другі — трактують націю як несвідому психічну спільність, треті — зводять націю до спільноти людей, котрі однаково мислять. Існують географічні, біологічні, психологічні тлумачення нації.

Націю можна трактувати як спільність людей, що формується завдяки єдності таких засад.

- територіальних: — етнічних — економічних: — загальнокультурних — психологічних:

Усі згадані засади потрібно розглядати лише в їхньому органічному взаємозвязку та взаємозумовленості. Нація — це духовна спорідненість природно-соціально визначеногоих етносуів.

72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.

Ідеологія — сукупність ідей, міфів, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій; виходить з певним чином пізнаної та сконструйованої реальності, зорієнтована на практичні людські інтереси і має на меті маніпулювання та управління людьми шляхом впливу на їх свідомість.

Її призначенням є формування, актуалізація, спрямування, структурування і виправдання певних способів чи напрямів одних видів діяльності і засудження інших.

Процес формування і розвитку ідеології включає як процес утворення певних ідей на основі практичного досвіду, так і процес утворення більиш або менш ілюзорних, умоглядних уявлень. Обидва ці процеси нерозривно повязані між собою.

Ще більш невизначений у вітчизняній соціології є термін утопія утопія як різновид соціального проектування та уявно-розумового експериментування. Але при цьому треба наголосити: утопія — різновид колективної соціокультурної творчості. Утопія в нашому розумінні є швидше певний стан суспільної свідомості, в якій ціннісні орієнтації розвитку набули образної, конкретної, сприйнятливої, чуттєво-емоційно забарвленої форми.

Отже, ідеологія, є впорядкованою системою ціннісних суджень, через яку певна людська спільність визначає своє ставлення до існуючого соціального порядку, Ідеологія формується на основі загальновизнаних і колективно схвалених цінностей. Утопія, в той же час, у значній мірі є вірою. Але вірою світською, земною.

Природною соціальною основою утопії є не клас, а

соціальний історичний рух. Тоді як природною основою ідеології є клас, інколи страта або професійна група

Трансформація утопії в офіційну ідеологію зовні посилює її вплив, бо на її захист стає владна могутність держави. Але попри цю зовнішню видимість, це — початок кінця. Чим більше утопія одержавлюється і формалізується, тим швидше вона розкладається з середини.

73. Рушійні сили та субєкти соціального процесу.

У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: обактивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Рушійні сили розвитку суспільства повязані насамперед з діяльністю людей.

Субєктом суспільного розвитку є особистість, що виступає як соціальний вияв кожної людини, виражений у конкретній індивідуальній характеристиці. Субєктом суспільного розвитку також є народ. Також суб. Є покоління.

74. Дух, душа і духовність: особливості взаємозвязку.

У філософії сформувалося переконання, що єдність духу, душі, духовності виявляє унікальні можливості людини у світі, котрий існує незалежно від неї і частиною якого є сама людина.

Дух — це обєктивно існуюче, надіндивідуальне начало, здатне спрямовувати діяльність людини і суспільства.

Душа — індивідуалізований дух, субєктивно існуюче начало.

Духовність — це почуття й усвідомлення реальності, яка безпосередньо чи опосередковано спрямовує життєдіяльність людини.

Духовність — це все те у світі, що є реальним керманичем життя людини і суспільства.

При цьому слід мати на увазі, що духовність — єдність обєктивного і субєктивного стосовно визначеності людського життя. А тому, залежно від історичних реалій, обставин життя певної особи, духовність має розмаїті форми. Але найчастіше виявлення духовності спостерігається у творчій діяльності людини.