
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. Жопа!!! о_о
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •64. Обєкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •75. Цінності як ядро духовного світу.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава — складова політичної організації
- •85. Поняття культури.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
68. Основні характеристики суспільства.
Термін суспільство 1. Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. 2. Та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів. 3. Сукупність усіх соціальних організмів, що існували ж існують на земній кулі, тобто все людство в цілому. 4. Суспільство певного типу взагалі, наприклад, феодальне, індустріальне.
Зрозуміти суспільство як обєктивний процес, пізнати закономірності його функціонування, розвитку — це головне завдання соціальної філософії.
Суспільство — частина обєктивного світу відносно відокремлена від природи форма життєдіяльності людей, що історично розвивається.
На думку Платона, суспільство є обєднанням людей
для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному.
За Арістотелем, воно є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини.
Найістотнішою ознакою людської життєдіяльності є її свідомий характер. Соціум є особливий спосіб життя людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний звязок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури.
Таким чином, суспільство — це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує обєктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.
69. Соціальна структура суспільства.
Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, обєднаних стійкими звязками і відносинами.
2 підходи: класовий не обовязково за економічним показником — скоріше за народженням та стратифікоівний за певними критеріями — влада, престиж, освіта, прибуток
Соціальна структура суспільства:
1. соціальнотериторіальна підструктура -територіальні спільноти
2. соціальнопрофесійна підструктура — професійних
3. соціальнокласова підструктура — верстви групи
4. соціальноетнічна підструктура — історичні спільноти людей
5. соціальнодемографічна підструктура — зумовленна статтю, віком
У широкому розумінні соц структура суспільства — це будова суспільства взагалі, система звязків між усіма його складовими елементами, якими є люди, соціальні ролі та статуси, соціальні спільноти та інституції.
У вузькому розумінні соц структура суспільства — це лише соціально-класові та соціально-групові спільноти, їхні взаємовідносини.
Соц структура суспільства — це його будова, де кожний елемент клас верства соціально-етнічна демографічна чи професійна група обєднаний спільністю інтересів і обєктивно відрізняється від інших свої специфічним місцем у суспільстві.
70. Сімя як соціальна ланка суспільства.
Сімя — це група, яка складається з осіб, пов язаних відносинами шлюбу і відносинами між батьками та дітьми.
В будь-якому суспільстві сімя має подвійний характер: з одного боку — це соціальний інститут, з іншого — це мала соціальна група. Кожна сімя живе згідно зі своїми нормами, створює свою культуру і утримує взаємозвязок сімя — суспільство.
Сімя як соціальний інститут має свої функції, а саме:
=підтримка відтворення суспільства статеві потреби, батьківські прагнення, забезпечення біологічного існування своїм членам їжа, одежа, житло
=підтримка культурного розвитку, передача культурних цінностей, соціалізація молоді
=надання дітям
соціального становлення навчання, визначення життєвої лінії
=забезпечення особам задоволення емоційних потреб, інтимного співжиття, відчуття безпеки, рівноваги біологічна, психологічна, соціальна гармонія розвитку
сімя — головний фактор соціалізаційного впливу. Саме в сімї відбувається становлення соціального Я, Дитина дивиться на світ очима своїх батьків