48. Евристична і творча функції інтуїції.

Інтуїція знання, отримане без розуміння того, як ми його здобуваємо. Виникає в невизначеній ситуації, і субєктивно сприймається як здогад, передчуття, внутрішнє чуття, наявність якого усвідомлюється. Властивість інтуїції її виділяє більшість авторів- неусвідомленість процесу виникнення інтуїції. Виявляється за допомогою: здогад, передчуття, внутрішнє чуття. Підстави інтуїції не можуть бути верифіковані.

Інтуїція виступає такою ж загальною, властивою всім людям правда, різною мірою здатністю.

І ще одна надзвичайно важлива межа властива інтуїції — її безпосередність, не спирається на логічний доказ.

Еврестична — коли ми в чомусь працюємо, і інтуїція стосується роботи. Творча — абсолютно випадкова інтуїція.

49. Рівні і форми суспільної свідомості.

Свідомість — це вища, властива лише людині форма відображення обєктивної дійсності, спосіб її відносин до світу і до самого себе, та здобуваються тільки через спілкування з іншими людьми навичками предметних дій.

Суспільна свідомість — відображення суспільного буття, окремих сфер соціального життя, суспільства в цілому і не є простою сумою свідомості індивідів, що живуть у суспільстві.

Рівні сусп. свідомості.

У буденній св-ті

відображається щоденне життя людини, виявляється уся сукупність сусп. Відносин у їх переломленні до безпосереднього буття людей, їхнього побуту. Знання про світ в буденній св-ті перебувають в логічно не узгодженій, несистематизованій, суперечливій формі.

У теоретичній св-ті створюється узагальнена модель соціальної дійсності. Вона відображається через пізнання її сутності, закономірностей і тенденцій розвитку. Знання перебувають в логічно узгодженій, систематизованій формі.

Форми:

Політ. св-ть — влада. Правова св-ть — норми, правила. Естетична св-ть — розуміння прекрасного. Релігійна св-ть релігійну ідеологію. Економічна св-ть — виробництво, обмін, споживання. Екологічна св-ть екологічна проблема.

Сусп. св-ть та її форми — не пасивне відображення життя сусп-ва. Вони активно впливають на його функціонування і розвиток.

50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.

Самосвідомість — унікальний феномен, притаманний лише людині. Це здатність людини усвідомлювати саму себе. Практично це означає, що людина може сама оцінювати свої здібності, самооцінка і самокритика. Має суспільний характер: міра і висхідний момент ставлення людини до самої себе і до інших — інші люди. Як громада ставиться до людини, так і людина ставиться до громади.

Несвідоме — це певний рівень психічного відображення дійсності, який характеризується мимовільністю виникнення і протікання, відсутності явної причини, свідомого контролю і регулювання. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, спогадах, сновидіннях, гіпнотичних станах і т.д.

Підсвідоме — це психічний акт, котрий на певному етапі людської діяльності знаходиться за межами її свідомості процеси запамятовування, визрівання творчого задуму тощо. Підсвідоме часто розглядають як суто фізіологічне явище. За Фрейдом, підсвідоме — активний психічний процес, котрий має прямий звязок з свідомістю. Що ж торкається несвідомого, то між ним і свідомістю існує неперехідний барєр

Я, Воно, Над-Я.