
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. Жопа!!! о_о
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •64. Обєкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •75. Цінності як ядро духовного світу.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм.
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава — складова політичної організації
- •85. Поняття культури.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
48. Евристична і творча функції інтуїції.
Інтуїція знання, отримане без розуміння того, як ми його здобуваємо. Виникає в невизначеній ситуації, і субєктивно сприймається як здогад, передчуття, внутрішнє чуття, наявність якого усвідомлюється. Властивість інтуїції її виділяє більшість авторів- неусвідомленість процесу виникнення інтуїції. Виявляється за допомогою: здогад, передчуття, внутрішнє чуття. Підстави інтуїції не можуть бути верифіковані.
Інтуїція виступає такою ж загальною, властивою всім людям правда, різною мірою здатністю.
І ще одна надзвичайно важлива межа властива інтуїції — її безпосередність, не спирається на логічний доказ.
Еврестична — коли ми в чомусь працюємо, і інтуїція стосується роботи. Творча — абсолютно випадкова інтуїція.
49. Рівні і форми суспільної свідомості.
Свідомість — це вища, властива лише людині форма відображення обєктивної дійсності, спосіб її відносин до світу і до самого себе, та здобуваються тільки через спілкування з іншими людьми навичками предметних дій.
Суспільна свідомість — відображення суспільного буття, окремих сфер соціального життя, суспільства в цілому і не є простою сумою свідомості індивідів, що живуть у суспільстві.
Рівні сусп. свідомості.
У буденній св-ті
відображається щоденне життя людини, виявляється уся сукупність сусп. Відносин у їх переломленні до безпосереднього буття людей, їхнього побуту. Знання про світ в буденній св-ті перебувають в логічно не узгодженій, несистематизованій, суперечливій формі.
У теоретичній св-ті створюється узагальнена модель соціальної дійсності. Вона відображається через пізнання її сутності, закономірностей і тенденцій розвитку. Знання перебувають в логічно узгодженій, систематизованій формі.
Форми:
Політ. св-ть — влада. Правова св-ть — норми, правила. Естетична св-ть — розуміння прекрасного. Релігійна св-ть релігійну ідеологію. Економічна св-ть — виробництво, обмін, споживання. Екологічна св-ть екологічна проблема.
Сусп. св-ть та її форми — не пасивне відображення життя сусп-ва. Вони активно впливають на його функціонування і розвиток.
50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
Самосвідомість — унікальний феномен, притаманний лише людині. Це здатність людини усвідомлювати саму себе. Практично це означає, що людина може сама оцінювати свої здібності, самооцінка і самокритика. Має суспільний характер: міра і висхідний момент ставлення людини до самої себе і до інших — інші люди. Як громада ставиться до людини, так і людина ставиться до громади.
Несвідоме — це певний рівень психічного відображення дійсності, який характеризується мимовільністю виникнення і протікання, відсутності явної причини, свідомого контролю і регулювання. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, спогадах, сновидіннях, гіпнотичних станах і т.д.
Підсвідоме — це психічний акт, котрий на певному етапі людської діяльності знаходиться за межами її свідомості процеси запамятовування, визрівання творчого задуму тощо. Підсвідоме часто розглядають як суто фізіологічне явище. За Фрейдом, підсвідоме — активний психічний процес, котрий має прямий звязок з свідомістю. Що ж торкається несвідомого, то між ним і свідомістю існує неперехідний барєр
Я, Воно, Над-Я.