
- •Конспекти лекцій з вищої математики Тема 1. Системи лінійних рівнянь, визначники План
- •1. Основні поняття
- •2. Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •3. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •4. Обчислення визначників
- •5. Правило Крамера
- •Тема 2. Елементи теорії матриць План
- •Основні поняття.
- •Дії з матрицями.
- •Обернена матриця.
- •Ранг матриці.
- •1. Основні поняття
- •2. Дії з матрицями
- •3. Обернена матриця
- •4. Ранг матриці
- •Тема 3. Вектори План
- •2. Скалярний, векторний і змішаний добуток векторів
- •3. Найпростіші задачі аналітичної геометрії
- •Тема 4. Пряма на площині і в просторі План
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Взаємне розміщення прямої і площини у просторі.
- •1. Рівняння прямої у просторі
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •Тема 5. Криві другого порядку План
- •Канонічне рівняння еліпса.
- •Канонічне рівнянням гіперболи.
- •Канонічне рівнянням параболи і кола.
- •Тема 6. Границя числової послідовності План
- •Поняття числової послідовності та її границі.
- •Загальні властивості збіжних послідовностей.
- •Теореми, які полегшують знаходження границь послідовностей.
- •1. Поняття числової послідовності та її границі
- •Загальні властивості збіжних послідовностей.
- •Теореми, які полегшують знаходження границь послідовностей.
- •1) Якщо монотонно зростаюча послідовність обмежена зверху, то вона збіжна;
- •2) Якщо монотонно спадна послідовність обмежена знизу, то вона збіжна.
- •Тема 7. Похідна функції План
- •2. Основні правила диференціювання
- •3. Похідні від основних елементарних функцій
- •4. Похідні вищих порядків
- •Тема 8. Невизначений інтеграл План
- •2. Задача інтегрування. Невизначений інтеграл
- •3. Властивості невизначеного інтеграла
- •4. Таблиця основних інтегралів
- •5. Поняття визначеного інтеграла
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •6. Властивості визначеного інтеграла
- •Формула Ньютона—Лейбніца.
2. Задача інтегрування. Невизначений інтеграл
Означення. Операція знаходження первісних для функції f(x) називається інтегруванням f(x).
Задача інтегрування функції на проміжку полягає у тому, щоб знайти всі первісні функції на цьому проміжку, або довести, що функція не має первісних на цьому проміжку.
Для розв’язування задачі інтегрування функції достатньо знайти одну будь-яку первісну на розглядуваному проміжку, наприклад F(x), тоді (за теоремою про множину первісних) F(x) + С — загальний вигляд всієї множини первісних на цьому проміжку.
Означення. Функція F(x) + С, що являє собою загальний вигляд всієї множини первісних для функції f(x) на проміжку І, називається невизначеним інтегралом від функції f(x) на проміжку І і позначається
,
,
(8.1)
де
—
знак невизначеного інтеграла;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x)dx — підінтегральний вираз;
Рис.
8.2
є рівняння однопараметричної сім’ї
кривих, які утворюються одна з одної
паралельним перенесенням уздовж осі
ординат (рис. 8.2).
Теорема 2 (Коші). Для існування невизначеного інтеграла для функції f(x) на певному проміжку достатньо, щоб f(x) була неперервною на цьому проміжку.
Зауваження. Виявляється, є такі невизначені інтеграли від елементарних функцій, які через елементарні функції не виражаються, наприклад:
,
,
,
існують у кожному із проміжків області визначення, але записати їх через основні елементарні функції не можна; в такому розумінні ці інтеграли називають «неінтегровними».
3. Властивості невизначеного інтеграла
а) Властивості, що випливають із означення (8.1).
І.
Похідна від невизначеного інтеграла
дорівнює підінтегральній функції
.
ІІ. Диференціал від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральному виразу.
ІІІ.
.
б) Властивості, що відображають основні правила інтегрування.
IV. Сталий множник, що не дорівнює нулю, можна виносити з-під знака інтеграла, тобто
(8.2)
V. Невизначений інтеграл від суми функцій дорівнює сумі невизначених інтегралів від цих функцій, якщо вони існують, тобто
(8.3)
4. Таблиця основних інтегралів
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
; 6.
;
7.
;
8.
;
9.
; 10.
;
11.
; 12.
;
13.
; 14.
;
;
;
;
;
;
;
.
5. Поняття визначеного інтеграла
Нехай
— деяка функція, що задана на проміжку
[a;
b].
Розіб’ємо
[a;
b]
на
n
частин точками
так що
Обчислимо
де
Складемо
інтегральну суму
.
Позначимо
.
Означення.
Якщо існує скінченна границя інтегральних
сум Sn
при
і не залежить ні від способу розбиття
[a;
b]
на частини
,
ні від вибору точок
,
то ця границя називається визначеним
інтегралом від функції
на
проміжку [a;
b]
і позначається:
, (8.4)
Де
—
знак визначеного інтеграла;
а, b — нижня та верхня межі інтегрування;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
За
означенням, визначений інтеграл
— число, яке залежить від типу функції
та проміжку [a;
b];
він не залежить від того, якою буквою
позначена змінна інтегрування:
Означення. Функція, для якої на [a; b] існує визначений інтеграл називається інтегровною на цьому проміжку.
Далі буде показано, що неперервні функції — інтегровні.