Організація міжфункціональної командної роботи

Одним з підходів до організації роботи служби логістики є міжфункціональна командна робота, в процесі якої фахівці різних функціональних підрозділів підприємства колективно працюють над рішенням загальних логістичних завдань підприємства або ЛЦ. Перевагами такої роботи є:

-об'єднання знань, навичок, умінь співробітників різних підрозділів підприємства;

-перехресне(по вертикалі і горизонталі) володіння завданнями і проблемами;

-підвищення якості рішень, що приймаються;

-підвищення рівня взаємодії між фахівцями різних підрозділів і розвиток згуртованості команди;

-прискорення визначення і рішення логістичних завдань та ін.

Існують наступні умови ефективної роботи міжфункціональних команд :

-менше 10 членів;

-добровільне членство;

-групу очолює фахівець з логістики;

-об'єм документації мінімальний;

-керівник і члени команди розділяють ідеї, що становлять суть логістичної діяльності;

-команда має ясні цілі в області логістики;

-перед командою ставляться конкретні завдання в області логістики;

-цих цілей можна досягти тільки командною роботою;

-існує потреба в кожному членові команди;

-діяльність кожного члена команди підпорядкована цілям команди;

-команда отримує адекватну віддачу від своєї діяльності;

-передбачені конкретні види заохочень за діяльність усієї команди, а не окремих членів.

Вимоги до фахівців з логістики

Фахівці з логістики повинні мати системне мислення і мати уявлення про ресурси підприємства. Вони діляться на тактиків, які мають хороші знання і навички роботи(комп'ютерна грамотність, знання інформаційних систем, складського устаткування, транспортних засобів і так далі) і стратегів, які мають високі аналітичні здібності, здібності до комунікації, планування, що володіють навичками, організації і управління.

Для ефективного вирішення логістичних завдань стратег повинен:

-мати доступ до усіх видів і рівнів інформації;

-мати в розпорядженні офіційні повноваження своєї посади в ієрархії управління підприємством, що дозволить йому приймати рішення, у тому числі кадрові;

-підкорятися безпосередньо одному із заступників генерального директора або безпосередньо генеральному директорові, щоб мати відносну незалежність від керівників інших функціональних підрозділів підприємства;

-мати високий особовий і професійним авторитетом;

·бути хорошим менеджером.

4. Логістичний мікс «7r»

Сім правил логістики(правило 7R або логістичний мікс) - доставка з мінімальними витратами необхідної конкретному споживачеві продукції відповідної якості і відповідної кількості в потрібний час в потрібному місці.

Метою логістики є сервіс - постачання товарів "точно вчасно", тобто забезпечення необхідними товарами у необхідній кількості в потрібний час в потрібне місце з мінімальними витратами, обумовленими рухом і зберіганням матеріалів і товарів (матеріальним потоком), при потрібній якості обслуговування споживачів. Ці "шість правил логістики" названі комплексом логістики або комплексом " 6R": Right product - вантаж; Right quantity - кількість; Right time - час; Right place - місце; Right cost - витрати; Right condition - якість.

Взаємодія маркетингу і логістики представлена у вигляді схеми співвідношення маркетингового і логістичного комплексів. Комплекс логістики є складовою частиною комплексу маркетингу, тому висока значущість логістики в рамках маркетингу теоретично очевидна.

В той же час, це твердження потребує емпіричного доказу. Значення комплексу логістики у рамках комплексу маркетингу проявляється через стан логістичного сервісу. В зв'язку з цим необхідно вибрати показники стану сервісу, визначити їх величини і ранжирувати для різних категорій споживачів, після чого важливо організувати процес обслуговування, маючи своєчасне, повне, достовірне інформаційне забезпечення і кваліфікований трудовий потенціал.

.

Рисунок 5.5. Схема співвідношення маркетингового и логістичного міксів

Стан логістичного сервісу характеризується трьома групами індикаторів: корисність, здатність, якість

Корисність відбиває можливість сервісу забезпечувати продаж певного товару відповідно до вимог покупця і оцінюється в % за допомогою показника "наявність товару". Так, якщо необхідний товар у необхідній кількості поступає на прохання покупця в 95 випадках з 100, то корисність сервісу дорівнює 95 %%.

Здатність відбиває можливість сервісу адекватно пристосуватися до вимоги покупця і оцінюється трьома показниками: логістичний цикл, гнучкість системи розподілу, усунення некоректного управління.

Логістичний цикл показує здатність сервісу пристосовуватися до тимчасових параметрів вимоги клієнта, тобто визначає час від моменту реєстрації замовлення до факту його виконання, що включає плановий час, збільшене на час відхилень.

Гнучкість системи розподілу демонструє здатність сервісу пристосовуватися до специфічних вимог замовника по забезпеченню особливих умов вантаження, розвантаження, упаковки, транспортування, зберігання, експедиції, порядків повернення, заміни і багатьох інших.

Усунення некоректного управління свідчить про здатність сервісу ліквідовувати негативні наслідки допущених власних помилок і відшкодовувати заподіяні збитки. Помилки можуть мати місце в процесі реєстрації замовлення, відвантаження, виставляння рахунку і тому подібне. Збитки зазвичай заподіюються в процесі виробництва, зберігання або транспортування.

Якість відбиває можливість сервісу забезпечувати до- і післяпродажне задоволення виробничих потреб покупця і оцінюється за допомогою показників "інформаційне забезпечення", "підтримка життєвого циклу товару" та ін.