2. Визначення та місце логістичного менеджменту
З позицій теорії керування у ринковій економіці поняття «менеджмент» трактується у двох значеннях:
по-перше, як сукупність засобів і форм керування виробництвом і збутом для досягнення стратегічних, тактичних й оперативних цілей і завдань фірм ;
по-друге, як інструмент керування взаєминами усередині персоналу фірми із зовнішнім партнерам по бізнесу й зі споживачами продукції (послуг).
У першому значенні логістичний менеджмент у фірмі являє собою синергію основних управлінських функцій (організації, планування, регулювання,
координації, контролю, обліку й аналізу) з елементарними й комплексним логістичними активностями для досягнення цілей формованої мікрологістичої системи.
У другому значенні логістичний менеджмент — це управлінський персонал, що за своїм місцем в управлінській ієрархії фірми й організаційних рівнів ЛС можна розділити на:
1. «Top management» - вищий управлінський персонал.
2. «Middle management (Supervisors)» - середній управлінський персонал.
3. «Lower management» - нижчі ланки логістичного персоналу фірми .
При побудові сучасних мікрологістичних систем велике значення має визначення місця логістичного менеджменту в загальній структурі керування фірмою й визначення галузей взаємодії з іншими сферам менеджменту - рис. 5.1.
Рис. 5.1 – Логістичний менеджмент у системі менеджменту фірми
Особливістю логістичного менеджменту є те, що він як за стратегічними, так і за тактичними (оперативним ) цілями і завданнями пов'язаний з усіма функціональними галузям менеджменту (інвестиційного, інноваційного, виробничого, фінансового, інформаційного, по персоналу) у процесах керування закупівлями матеріальних ресурсів (МР), виробництвом і збутом готової продукції (ГП).
Особливо тісно взаємозалежні маркетинг і логістика.
Основним завданням логістичного менеджменту в сучасних умовах бізнесу є сприяння виконанню стратегічних цілей фірми й створення конкурентних переваг. Ключовим факторам конкурентної переваги у світовій економіці зараз є:
• лідерство як продуктів, так і послуг;
• лідерство у витратах;
• диференціація;
• стратегічний фокус.
Диференціація означає позиціювання на ринку збуту продукції (послуг),
де фірма стверджує себе, як єдину у своєму роді перед наявними й потенційними покупцями .
Стратегічний фокус означає прагнення фірми досягти конкурентної переваги в одному або декількох сегментах ринку за рахунок концентрації зусиль (фокусування) на певних стратегічних напрямках.
Розглядаючи фактор конкурентних переваг, необхідно відзначити таке поняття «ланцюг повної вартості», уведене М. Портером. Для цього поняття характерне наступне:
1) принципово виділяються ключові й підтримуючі активності фірми.
2) стверджується, що фірма досягає конкурентних переваг тільки втому випадку, якщо здійснює ці дії краще конкурентів або з меншими витратами .
У ланцюзі (піраміді) повної вартості, як видно зі схеми (рис. 5.2), ключову роль відіграє логістика як внутрішня (у виробництві), так і зовнішня (у постачанні й збуті).
Рис. 5.2 – Фірмовий ланцюг (піраміда) повної вартості