5.Методологія теорії держави та права.

Метод теорії держави і права — це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Метод не слід плутати з методикою(сукупністю засобів доцільного вивчення явища). Його слід розглядати як вихідну базисну категорію методології. Методологія (вчення про методи) - система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки. Теоретичні принципи — історизм, єдність логічного та історичного. Логічні прийоми — дедуктивний та індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення. Конкретні засоби дослідження - інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про досліджуваний предмет. Методи науки теорії держави і права поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні. Загальним методом теорії права і держави, як і всіх суспільних наук, є метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Наприклад, метод філософської діалектики припускає розгляд права як явища, котре: 1) визначається природою людини і умовами життя суспільства, 2) пов'язано з іншими соціальними явищами, пронизує сферу суспільних відносин - економічних, політичних, духовних та ін., 3) перебуває у постійному розвитку, якісному відновленні (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, неокапіталістичне право). Часткові методи наукового пізнання, що застосовуються всіма науками, включаючи теорію держави і права, конкретизують загальний метод пізнання, співвідносяться з ним як ціле й частка. До них належать: системно-структурний, функціональний, кількісного й якісного аналізу, порівняльний, моделювання, експериментальний. Функціональний метод дозволяє проаналізувати соціальне призначення держави і права, зміст їхніх функцій, сприяє глибшому опануванню сутності, пошуку шляхів удосконалення і підвищення їх ефективності, допомагає зрозуміти їх місце в суспільстві. Метод моделювання — це метод дослідження об'єктів на їх моделях; побудова і вивчення моделей предметів і явищ, що реально існують для визначення або поліпшення їх характеристик, раціоналізації управління ними. Спеціальні методи розроблені певними суспільними і технічними науками і використовуються теорією держави і права.Таким є: Психологічний метод, Конкретно-соціологічний метод, Статистичний метод. Психологічний метод дає можливість вивчати правову свідомість (суб'єктивне ставлення людей до права і державно-правових явищ) та її роль у правовому вихованні населення з метою формування у людей позитивного свідомого ставлення до правового регулювання.

Крім спеціальних методів, які розроблені суспільними науками, теорія держави і права користується методами технічних наук — кібернетичними, математичними тощо. Також є спеціально-юридичні методи ТДП розроблені цією наукою і нею насамперед використовуються: Порівняльно-правовий метод, формально-юридичний метод, Метод державно-правового моделювання. судової статистики, державно-правового експерименту, вироблення державно-правових рішень, тлумачення правових норм та ін. Порівняльно-правовий метод є конкретизацією частково-наукового порівняльного методу і заснований на зіставленні різних державних і правових систем, окремих державно-правових інститутів для виявлення спільного і відмінного між ними.

№6 Причини виникнення та теорії походження держави

Причини :

1. необхідність удосконалення управління суспільством, що пов’язано з його ускладненням в результаті розвитку виробництва, розподілу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростання чисельності населення і розшарування суспільства на соціально неоднорідні групи;

2. необхідність підтримки в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну стійкість,

3. необхідність придушення опору експлуатованих мас

4. необхідність захисту території і ведення війн

5. необхідність організації великих суспільних робіт

Теорії походження держави: - теологічна, ( теос – Бог, допоміг організувати життя), засновник Фома Аквінський, держава створена Богом, закон Божий; - договірна - засновник Ж.Руссо, Радіщев, в основі виникнення держави лежав суспільний договір; - насильства - засновник Дюрінг, Гумплович, Калцький в основі виникнення любої держави присутні елементи насильства – внутрішній та зовнішній; - органічна ( як організм людини); - класова – В.Ленін, Маркс, Енгельс. В основі лежить праця, розвиток знарядь праці, удосконалення виробничих стосунків, підвищується результативність праці, виникнення надлишкового продукту, це призводить до поділу суспільства на бідних та багатих, приватна власність лежить в основі виникнення держави; - космічна теорія.

№7 Поняття, ознаки та причини утворення національних держав

Національна держава – держава, яка створена нацією, що історично, компактно проживає на певній території, складає більшість всього населення країни. Така держава створює умови для подальшого розвитку культури, духовності та інших здобутків своєї нації, водночас створюючи такі ж умови для меншин, що входять до складу народу цієї держави. Така держава має історично сформовані герб, прапор, гімн.

Причини утворення національної держави. Коли набирали сили нації, що жили компактно на своїй історичній території, та внаслідок конкретних історичних причин перебували у складі інонаціональних або багатонаціональних держав, відносно самостійним чинником утворення нових держав ставало здійснення такими націями (народами) їх права на політичне самовизначення. За певних обставин цей чинник може набувати вирішального значення і вести до формування національних держав. Держави утворювалися в процесі ліквідації імперій, колоній, суверенізації державоподібних формувань (за останнім варіантом відбувається нині утвердження незалежності держави Україна). Втім, і «національні» держави завжди виникають у суспільстві, яке є соціально неоднорідним. Зовнішніми (формальними) реквізитами національної приналежності держави мають бути, як правило, певні історично зумовлені її офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Ознаки:- суверенітет;- публічна влада;- територія;- наявність системи податків і зборів; - у кожній країні із соціально неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, -  держава виступає офіційним представником усього суспільства; -  держава може вирішувати загальносуспільні справи;- держава має у розпорядженні для виконання своїх завдань та функцій специфічний апарат, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень; - тільки держава може становлювати загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки — юридичні норми (право як спеціально-соціальне, юридичне явище);

№8 Поняття та основні ознаки держави.

Поняття держави, її характеристика конкретизуються при розкритті ознак, які відрізняють державу від недержавних суспільних утворень.

По-перше, держава – це унікальний апарат управління та примусу, який втілюється в чиновниках – професійних управлінцях. Такий апарат – сукупність органів держави – становить її матеріальне тіло і, загалом, може бути ототожнений з нею. Саме апарат управління та примусу є носієм публічної влади (влади, що здійснюється від імені народу) та може примусити суспільство беззаперечно виконувати свою волю, підкорятися.

По-друге, держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає. Таке населення перетворюється в підданих чи громадян цієї держави.

По-третє, держава володіє суверенітетом. Суверенітет є властивістю державної влади і полягає у її верховенстві та незалежності. Верховенство державної влади означає універсальність її владної сили, що поширюється на все населення, партії та громадські організації. Самостійність і незалежність полягає у її винятковому, монопольному праві вільно вирішувати усі справи в межах кордонів.

Зрештою, держава нерозривно пов’язана з правом. Право, як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними.

Вказані ознаки держави є основними, і, втративши хоча б одну з них, вона припиняє своє існування. Разом з тим, кожна окрема держава має низку додаткових ознак, які, проте, не визначають її сутності. Серед них: наявність грошової одиниці, системи податків, державної символіки тощо. Таким чином, державу можна визначити як територіальну суверенну організацію публічної влади, що має спеціальний апарат управління і примусу. Сучасна держава виконує життєво необхідні для суспільства функції, забезпечує його єдність і цілісність, керує найважливішими суспільними справами. У той же час вона покликана всебічно гарантувати права і свободи громадян, підтримувати надійний і гуманний правопорядок у суспільстві.