16.Гроші, їх сутність та функції. Грошова система та і її елементи.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

Гроші виконують ряд важливих функцій:

Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Грошова система — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування.

Кожна з нині діючих грошових систем мають багато спільних ознак та включають такі елементи:

-грошову одиницю;

-види державних грошових знаків;

-масштаб цін;

-валютний курс;

-порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових знаків;

-регламентацію безготівкового грошового обігу;

-правила вивозу й ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків;

державний орган, який здійснює грошово — кредитне й валютне регулювання.

17.Домогосподарства як суб'єкт ринкових відносин.

Дмогосподарство – особа чи група осіб, що об’днані спільним веденням домогосподарства. Їм належить надзвиичайно важлива роль у системі економічних відносин.

Задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою вир-ва. Попит домогосподарств є одним з найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага. Домогосподарства виконують в економіці три основні функції: споживання, постачання (є постачальниками трудових, а також грошових ресурсів, капіталу)

та заощадження. Отже, домогосподарство – це економічна одиниця, що забезпечує ек-ку факторами вир-ва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб. Вважається, що воно виступає єдиним економічним суб’єктом і реалізує свої потреби як єдине ціле.

18.Капітал: поняття, виробництво і нагромадження.

Капіта́л — за визначенням класичної економіки один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.

Нагромадження капіталу — перетворення додаткової вартості у капітал. Для капіталізму характерне розширене відтворення, при якому частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша — споживається як дохід. Перетворення додаткової вартості у капітал здійснюється при наявності на ринку додаткових засобів виробництва, додаткової робочої сили і додаткових засобів, необхідних для її залучення.