32.Монетарна політика держави, види монетарної політики.

Монетарна або грошово-кредитна політика є одним з інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва. Мета грошово-кредитної політики - досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання пропозиції грошей (експансивна), а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження (рестрикційна). Головним суб'єктом монетарної політики держави є Центральний банк, який здійснює грошову емісію та регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків.

Існують наступні види монетарної політики:

• експансивна (розширення грошей)

• рестрикційна (звуження)

• нейтральна

Експансивна направлена на розширення грошової пропозиції. Методи цієї політики: a) додаткова емісія готівки (не обов`язковий) , б) зниження облікової ставки, в) зменшення норми обов’язків резервів, г) скупка державних цінних паперів Ця політика називається політикою дешевих грошей. Для неї характерні низькі відсотки по кредитам. Використовується з метою стимулювання сукупного попиту, а також економічного зростання. Результатом цієї політики може бути інфляція, особливо коли вона проводиться за умов повної завантаженості ресурсів. Рестрикційна направлена на звуження грошової маси. Методи: а) вилучення з обігу готівки, б) підвищення облікової ставки, в) підвищення норми обов’язкових резервів, г) продаж державних цінних паперів на відкритому ринку. Також називається політикою дорогих грошей. Застосовується з метою боротьби з інфляцією, її результатом також є спад виробництва, стагнація (застій на низькому рівні). Нейтральна грошова політика держави. Держава встановлює нормативи ф-ціонування кредитної системи виходячи з середніх аналогічних показників, що склалися фактично. Держава не використовує монетарних інструментів для регулювання грошової пропозиції та макроек. процессів.

33. Ринок, його суть і ф-ції

В економічній літературі наводиться безліч визначень категорії "ринок", що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. Але тлумачення цього поняття слід розмежовувати на різних рівнях. З погляду буденної свідомості, ринок - це базар(тобто місце, де можна придбати товар, тобто де зустрічаються покупець і продавець). Ек наука ж розглядає ринок,як поєднання попиту і пропозиції, або місце де відбувається купівля-продаж товарів; ринок - це сукупність ек відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності;

Але найбільш типове і загальноприйняте визначення ринку таке: ринок - це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Сутнісну основу цього обміну становить ціна, що визначається співвідношенн попиту та пропозиції(пропонування).

Функції ринку: ринок виконує ряд ф-цій. Їх можна звести у дві групи : організаційні й економічні. Організ:1)вста новлення зв’язків між виробниками й споживачами продукції (послуг), не опосередкова них іншими системами розподілу.2) забезпеченн я вільного вибору партнерів по господарськ зв’язках.3) забезпечен ня конкуренції між суб’єктами ринку. Економічні:1) механізм ринку робить усіх учасників конкурент тного процесу матеріально зацікавле ними в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит.2) ринок, створюючи сигнали через ціни, стимулює засвоєння досягнень науково - технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розшир асортименту товарів і послуг.3) сприяє вирішенню центральних проблем економіки(пі двищення рівня життя, зміна структури економіки тощо).4) механізм ринку в цілому звільняє ек від дефіциту товарів і послуг. Суб’єкти ринку -практично всі учасники суспільного виробництва(держава, державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх обєднання; іноземні фірми та громадяни; різні установи та організації; громадяни України). Об’єкти ринку - усі результати сили з обмеженим попитом; другий – з обмеженими ресурсами.суспільної діяльності (матеріальні продукти праці; інтелектуальні; робоча сила; цінні папери; позичкові капітали, валюта, золото).