- •1.Теорії походження держави:
- •3. Поняття, сторони і зміст трудового договору.
- •4. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •5. Поняття громадянства та принципи громадянства.
- •6. Поняття та сторони колективного договору.
- •7. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.
- •8. Характеристика форм дежави.
- •9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.
- •10. Класифікація органів виконавчої влади
- •11. Правовий статус і компетенція Кабінету Міністрів України
- •12. Підстави припинення трудового договору
- •13. Підстави виникнення розвитку і припинення правовідносин
- •14. Державна символіка України
- •15.Шлюб і умови його укладання
- •16. Підстави спадкування
- •17. Правовий статус і компетенція вру
- •18. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •19. Шлюбний контракт
- •20.Спадкування за законом
- •21. Поняття і ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •22. Функції, структура правових норм
- •23. Правовий статус президента України
- •24. Правовий статус суддів
- •25. Виборчі системи в Україні
- •26.Місцеве самоврядування в Україні
- •27. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •28.Угоди, види та форми угод
- •29. Класифікація прав людини за Конституцією України
- •30. Поняття осудності та неосудності
- •31.Право власності: поняття, види, форми
- •32. Обов’язки громадян за Конституцією України
- •33. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •34. Форми права власності
- •35. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •36.Особливості адміністративної відповідальності
- •37. Набуття громадянства України за народженням
- •38. Органи державної влади
- •39. Дисциплінарна відповідальність
- •40. Набуття громадянства за територіальним походженням
- •41.Захист прав споживачів
- •42.Види політичного режиму
- •43. Порядок проведення виборів народних депутатів України
- •45.Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб
- •46. Поняття і структура правових норм
- •47. Умови недійсності шлюбу
- •48. Підстави та види юридичної відповідальності
- •49. Опіка і піклування
- •50. Припинення шлюбу
- •51. Система судів загальної юрисдикції
- •52. Поняття і види соціальних норм
- •53. Право власності подружжя
- •54.Конституційно-правовий статус Верховного Суду України
- •55. Характеристика трьох гілок влади в Україні
- •57.Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України
- •58. Характеристика форм державного правління
- •59. Спадкування за заповітом
- •60. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •61.Склад правопорушення
- •62.Поняття, принципи виборчого права, виборів та виборчих систем
- •63.Поняття та складові елементи норми права
- •64.Правовий статус суддів
- •65. Принципи громадянства
- •66. Особливості адміністративної відповідальності
- •67. Правоохоронні органи України
- •68.Характеристика юридичної особи
- •72.Характеристика сучасних республік
- •74.Поняття та види адміністративних стягнень
- •75. Охарактеризуйте договір спадкування
- •76. Поняття, види і функції юридичної відповідальності
- •77. Підстави набуття громадянства України
- •78. Умови і порядок прийняття на роботу
- •79. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •80. Правові підстави припинення громадянства
- •81. Характеристика договору купівлі-продажу
- •82.Повноваження Президента України
- •84.Характеристика договору оренди
- •85. Градація дієздатності за віком
- •86. Порядок проведення виборів Президента України
- •87. Договір найму житлового приміщення
- •88. Поняття закону. Види законів.
- •89. Поняття та види референдумів.
- •90. Порядок приватизації державного житлового фонду
- •91. Принципи виборчого права
- •92. Загальна характеристика судової системи
- •93. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством
62.Поняття, принципи виборчого права, виборів та виборчих систем
Ви́борче право — в об'єктивному сенсі;— система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави й місцевого самоврядування. Об'єктивне виборче право регулює виборчу систему в широкому значенні. Зазвичай, предметом виборчого права вважаються пов'язані з виборами суспільні відносини, в яких прямо або опосередковано беруть участь громадяни.
Основними принципами виборчого права у більшості країн є:
1) вибори є вільними. Людина сама вирішує йти їй на вибори чи ні, ніхто її не може примусити. Небажання громадян брати участь у виборах має назву — абсентеїзм . У деяких країнах передбачено адміністративні штрафи за небажання брати участь у виборах.
2) вибори є загальними (загальне виборче право). Мають право брати участь у виборах всі громадяни, що відповідають вимогам виборчого права держави
3) вибори є рівними (рівне виборче право). Один виборець має право 1 голосу;
4) вибори можуть бути прямими та непрямими. Прямі вибори — система, за якою виборці мають можливість прямо висловити своє ставлення до кандидата шляхом подачі голосів (Україна, Росія, Франція, Польща). Непрямі вибори — система, за якою безпосереднє право обрання кандидата належить колегії виборщиків, на праві делегування їм своїх повноважень усіма виборцями .
5) вибори є таємними. Таємне голосування — порядок подачі голосів, при якому виборець заповнює бюлетень у ізольованому приміщенні і особисто вкидає його в скриньку.
Виборча система - це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, організацію виборів до представницьких органів держави, взаємовідносини виборців з депутатами.
Вибори - це спосіб формування органів державної влади і наділення повноваженнями посадової особи через волевиявлення громадян. Крім виборів у суспільстві існують і інші способи формування органів влади: насильницьке захоплення влади (революція, переворот), успадкування влади (при монархічній формі правління), призначення на посаду вищою посадовою особою.
Принципи виборів
1. Обов'язковість виборів означає, що вибори є єдино легітимним способом формування державної влади.
2. Періодичність виборів, дозволяє гарантувати змінність виборних осіб за підсумками голосування.
3. Загальність виборчого права. \
4. Альтернативність вибору передбачає наявність двох і більше претендентів на владу і змагальність між ними.
5. Рівні права кандидатів дозволяють реалізувати пасивне виборче право громадянина.
6. Дотримання закону при проведенні виборів на усіх стадіях.
7.Вільне волевиявлення виборців і гарантії таємниці голосування.
8. Прозорість виборів дозволяє забезпечити відкритий характер виборів і довір'я до них.
63.Поняття та складові елементи норми права
Норма права - це обов'язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується відповідними державними органами в межах їх компетенції.
Структура норми права являє собою її внутрішню будову, яка складається з таких компонентів: диспозиція, гіпотеза і санкція.
Диспозиція - така частина норми права, в якій викладений зміст правила поведінки. У ній сформульовані права і обов'язки, яких суб'єкти суспільних відносин набувають за наявності умов, передбачених гіпотезою норми. Вона є центральною частиною норми, дві інші частини є похідними від неї.
Гіпотеза - частина норми, в якій визначаються умови, за яких настає чинність правил, які встановлені в диспозиції (де, коли, за якої умови, в якому разі).
Санкція - частина правової норми, що містить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого у диспозиції, або умов, визначених у гіпотезі. Є вираженням осуду і примусу, який застосовується державою до суб'єкта суспільних відносин при порушенні ним вимог норми права. Мета санкції - створити несприятливі наслідки для правопорушника.
Залежно від ступеня невигідності наслідків санкції поділяються на штрафні, правопоновлюючі та заходи попереджувального впливу. Штрафні (каральні) санкції - позбавлення волі, позбавлення батьківських прав тощо. Правопоновлюючі санкції - відновлення порушених прав і законних інтересів: відновлення на попередній роботі (посаді) незаконно звільнених працівників; сплата аліментів; відібрання індивідуально визначеної речі у боржника і передача її кредиторові. До заходів попереджувального впливу відносять привід, арешт майна, затримання як підозрюваного.
