- •1.Теорії походження держави:
- •3. Поняття, сторони і зміст трудового договору.
- •4. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •5. Поняття громадянства та принципи громадянства.
- •6. Поняття та сторони колективного договору.
- •7. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.
- •8. Характеристика форм дежави.
- •9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.
- •10. Класифікація органів виконавчої влади
- •11. Правовий статус і компетенція Кабінету Міністрів України
- •12. Підстави припинення трудового договору
- •13. Підстави виникнення розвитку і припинення правовідносин
- •14. Державна символіка України
- •15.Шлюб і умови його укладання
- •16. Підстави спадкування
- •17. Правовий статус і компетенція вру
- •18. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •19. Шлюбний контракт
- •20.Спадкування за законом
- •21. Поняття і ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •22. Функції, структура правових норм
- •23. Правовий статус президента України
- •24. Правовий статус суддів
- •25. Виборчі системи в Україні
- •26.Місцеве самоврядування в Україні
- •27. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •28.Угоди, види та форми угод
- •29. Класифікація прав людини за Конституцією України
- •30. Поняття осудності та неосудності
- •31.Право власності: поняття, види, форми
- •32. Обов’язки громадян за Конституцією України
- •33. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •34. Форми права власності
- •35. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •36.Особливості адміністративної відповідальності
- •37. Набуття громадянства України за народженням
- •38. Органи державної влади
- •39. Дисциплінарна відповідальність
- •40. Набуття громадянства за територіальним походженням
- •41.Захист прав споживачів
- •42.Види політичного режиму
- •43. Порядок проведення виборів народних депутатів України
- •45.Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб
- •46. Поняття і структура правових норм
- •47. Умови недійсності шлюбу
- •48. Підстави та види юридичної відповідальності
- •49. Опіка і піклування
- •50. Припинення шлюбу
- •51. Система судів загальної юрисдикції
- •52. Поняття і види соціальних норм
- •53. Право власності подружжя
- •54.Конституційно-правовий статус Верховного Суду України
- •55. Характеристика трьох гілок влади в Україні
- •57.Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України
- •58. Характеристика форм державного правління
- •59. Спадкування за заповітом
- •60. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •61.Склад правопорушення
- •62.Поняття, принципи виборчого права, виборів та виборчих систем
- •63.Поняття та складові елементи норми права
- •64.Правовий статус суддів
- •65. Принципи громадянства
- •66. Особливості адміністративної відповідальності
- •67. Правоохоронні органи України
- •68.Характеристика юридичної особи
- •72.Характеристика сучасних республік
- •74.Поняття та види адміністративних стягнень
- •75. Охарактеризуйте договір спадкування
- •76. Поняття, види і функції юридичної відповідальності
- •77. Підстави набуття громадянства України
- •78. Умови і порядок прийняття на роботу
- •79. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •80. Правові підстави припинення громадянства
- •81. Характеристика договору купівлі-продажу
- •82.Повноваження Президента України
- •84.Характеристика договору оренди
- •85. Градація дієздатності за віком
- •86. Порядок проведення виборів Президента України
- •87. Договір найму житлового приміщення
- •88. Поняття закону. Види законів.
- •89. Поняття та види референдумів.
- •90. Порядок приватизації державного житлового фонду
- •91. Принципи виборчого права
- •92. Загальна характеристика судової системи
- •93. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством
51. Система судів загальної юрисдикції
Відповідно до ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності та спеціалізації.
Організаційні основи побудови системи судів загальної юрисдикції в України регламентуються гл. 3 Закону України “Про судоустрій України”. Згідно зі ст. 18 Закону України “Про судоустрій України” систему судів загальної юрисдикції становлять:
- місцеві суди;
- апеляційні суди, Апеляційний суд України;
- вищі спеціалізовані суди;
- Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
- єдиними засадами організації та діяльності судів;
- єдиним статусом суддів;
- обов’язковістю для всіх судів визначених законом правил судочинства;
- забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції;
- обов’язковістю виконання на території України судових рішень;
- єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
- фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
- вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Отже, виходячи з конституційної норми побудови системи судів загальної юрисдикції за принципами територіальності та спеціалізації, в Україні створюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.
Згідно із законом у судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ цієї юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до Закону України “Про судоустрій України” за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна системи судів, а також інші передбачені законом підстави.
Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду з урахуванням обсягу роботи суду і в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Залежно від обсягу наданих їм законом повноважень суди загальної юрисдикції можуть діяти як суди першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
Суди першої інстанції — це суди, які розглядають справу і вирішують її по суті своїм вироком, рішенням чи постановою. Судами першої інстанції є місцеві загальні суди, місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Як суди першої інстанції справи, що віднесені законом до їх підсудності, можуть розглядати також апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил (ВМС) України.
Суди апеляційної інстанції — це суди, які за апеляційною скаргою чи апеляційним поданням перевіряють законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало законної сили. Як суди апеляційної інстанції діють апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд ВМС України, апеляційні господарські та адміністративні суди, Апеляційний суд України.
Суди касаційної інстанції — це суди, які за касаційною скаргою чи касаційним поданням перевіряють законність і обґрунтованість судових рішень, які набрали законної сили. У касаційному порядку справи переглядають, вищі спеціалізовані суди України, судові палати та військова судова колегія Верховного Суду України.