
- •1.Теорії походження держави:
- •3. Поняття, сторони і зміст трудового договору.
- •4. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •5. Поняття громадянства та принципи громадянства.
- •6. Поняття та сторони колективного договору.
- •7. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.
- •8. Характеристика форм дежави.
- •9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.
- •10. Класифікація органів виконавчої влади
- •11. Правовий статус і компетенція Кабінету Міністрів України
- •12. Підстави припинення трудового договору
- •13. Підстави виникнення розвитку і припинення правовідносин
- •14. Державна символіка України
- •15.Шлюб і умови його укладання
- •16. Підстави спадкування
- •17. Правовий статус і компетенція вру
- •18. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •19. Шлюбний контракт
- •20.Спадкування за законом
- •21. Поняття і ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •22. Функції, структура правових норм
- •23. Правовий статус президента України
- •24. Правовий статус суддів
- •25. Виборчі системи в Україні
- •26.Місцеве самоврядування в Україні
- •27. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •28.Угоди, види та форми угод
- •29. Класифікація прав людини за Конституцією України
- •30. Поняття осудності та неосудності
- •31.Право власності: поняття, види, форми
- •32. Обов’язки громадян за Конституцією України
- •33. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •34. Форми права власності
- •35. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •36.Особливості адміністративної відповідальності
- •37. Набуття громадянства України за народженням
- •38. Органи державної влади
- •39. Дисциплінарна відповідальність
- •40. Набуття громадянства за територіальним походженням
- •41.Захист прав споживачів
- •42.Види політичного режиму
- •43. Порядок проведення виборів народних депутатів України
- •45.Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб
- •46. Поняття і структура правових норм
- •47. Умови недійсності шлюбу
- •48. Підстави та види юридичної відповідальності
- •49. Опіка і піклування
- •50. Припинення шлюбу
- •51. Система судів загальної юрисдикції
- •52. Поняття і види соціальних норм
- •53. Право власності подружжя
- •54.Конституційно-правовий статус Верховного Суду України
- •55. Характеристика трьох гілок влади в Україні
- •57.Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України
- •58. Характеристика форм державного правління
- •59. Спадкування за заповітом
- •60. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •61.Склад правопорушення
- •62.Поняття, принципи виборчого права, виборів та виборчих систем
- •63.Поняття та складові елементи норми права
- •64.Правовий статус суддів
- •65. Принципи громадянства
- •66. Особливості адміністративної відповідальності
- •67. Правоохоронні органи України
- •68.Характеристика юридичної особи
- •72.Характеристика сучасних республік
- •74.Поняття та види адміністративних стягнень
- •75. Охарактеризуйте договір спадкування
- •76. Поняття, види і функції юридичної відповідальності
- •77. Підстави набуття громадянства України
- •78. Умови і порядок прийняття на роботу
- •79. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •80. Правові підстави припинення громадянства
- •81. Характеристика договору купівлі-продажу
- •82.Повноваження Президента України
- •84.Характеристика договору оренди
- •85. Градація дієздатності за віком
- •86. Порядок проведення виборів Президента України
- •87. Договір найму житлового приміщення
- •88. Поняття закону. Види законів.
- •89. Поняття та види референдумів.
- •90. Порядок приватизації державного житлового фонду
- •91. Принципи виборчого права
- •92. Загальна характеристика судової системи
- •93. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством
41.Захист прав споживачів
За́хист прав споживачі́в — в Україні — гарантований Конституцією контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.
1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі зобов'язані:
1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
42.Види політичного режиму
Державний режим — це система заснованих на нормах права методів, способів та прийомів здійснення державної влади. На відміну від форми державного правління та форми державного устрою, які характеризують організаційну сторону форми держави, державний режим найшвидше реагує на зміни в суспільному житті, характеризує порядок діяльності держави, визначає її функціональне спрямування. За різних форм правління та устрою може існувати один і той же державний режим.
Наприклад, за формою державного правління Великобританія — монархія, Німеччина — республіка, а за формою державного режиму — ці держави є демократичними.
Зміст державного режиму розкривається у взаємодії трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової, а також через становище органу, який є центром прийняття рішень у державі.
Залежно від наявності та розвитку інститутів демократії державний режим поділяють на демократичний та антидемократичний.
Демократичний (гр. demokratia — влада народу) — це вид державного режиму, що характеризує такий порядок (стан) державного життя суспільства, при якому виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини.
Демократичному режиму притаманні такі ознаки:
— народ — основне джерело здійснення державної влади;
— державна влада здійснюється на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову відповідно до конституційно закріплених повноважень;
— свобода особи в різних сферах діяльності (економічній, політичній, соціальній тощо);
— рівність всіх громадян перед законом;
— гарантування з боку держави дотримання прав і свобод людини і громадянина;
— ідеологічний плюралізм;
— виборність вищих органів державної влади на певний термін і відповідно існування інститутів безпосередньої та представницької демократії;
— врахування інтересів національних меншин, які проживають на території держави;
— взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою;
— основний принцип діяльності держави — плюралізм, що означає врахування, при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, інтересів всього населення держави;
— можливість створення і вільного функціонування громадських організацій.
Демократичний режим існує в наступних формах:
— ліберально-демократичний
— консервативно-демократичний
— радикально-демократичний
Антидемократичний — це вид державного режиму, який характеризує такий порядок (стан) державно-політичного життя суспільства, за якого не реалізується принцип розподілу влади, певною мірою (повністю або частково) порушуються права громадян, забороняється діяльність політичних партій, інших об'єднань громадян, існує можливість політичних репресій.
Антидемократичному режиму притаманні такі ознаки:
а) утиск прав особи, перешкода її вільному розвитку;
б) повний контроль держави над всіма сферами суспільного життя;
в) концентрація влади в руках однієї особи або групи осіб;
г) фактичне одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних тощо);
д) ігнорування інтересів національних меншин, релігійних поглядів населення тощо.
Антидемократичний режим існує у таких формах:
— тоталітаризм
— деспотія
— авторитаризм