- •1.Теорії походження держави:
- •3. Поняття, сторони і зміст трудового договору.
- •4. Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •5. Поняття громадянства та принципи громадянства.
- •6. Поняття та сторони колективного договору.
- •7. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.
- •8. Характеристика форм дежави.
- •9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.
- •10. Класифікація органів виконавчої влади
- •11. Правовий статус і компетенція Кабінету Міністрів України
- •12. Підстави припинення трудового договору
- •13. Підстави виникнення розвитку і припинення правовідносин
- •14. Державна символіка України
- •15.Шлюб і умови його укладання
- •16. Підстави спадкування
- •17. Правовий статус і компетенція вру
- •18. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •19. Шлюбний контракт
- •20.Спадкування за законом
- •21. Поняття і ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •22. Функції, структура правових норм
- •23. Правовий статус президента України
- •24. Правовий статус суддів
- •25. Виборчі системи в Україні
- •26.Місцеве самоврядування в Україні
- •27. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •28.Угоди, види та форми угод
- •29. Класифікація прав людини за Конституцією України
- •30. Поняття осудності та неосудності
- •31.Право власності: поняття, види, форми
- •32. Обов’язки громадян за Конституцією України
- •33. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •34. Форми права власності
- •35. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •36.Особливості адміністративної відповідальності
- •37. Набуття громадянства України за народженням
- •38. Органи державної влади
- •39. Дисциплінарна відповідальність
- •40. Набуття громадянства за територіальним походженням
- •41.Захист прав споживачів
- •42.Види політичного режиму
- •43. Порядок проведення виборів народних депутатів України
- •45.Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб
- •46. Поняття і структура правових норм
- •47. Умови недійсності шлюбу
- •48. Підстави та види юридичної відповідальності
- •49. Опіка і піклування
- •50. Припинення шлюбу
- •51. Система судів загальної юрисдикції
- •52. Поняття і види соціальних норм
- •53. Право власності подружжя
- •54.Конституційно-правовий статус Верховного Суду України
- •55. Характеристика трьох гілок влади в Україні
- •57.Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України
- •58. Характеристика форм державного правління
- •59. Спадкування за заповітом
- •60. Поняття, ознаки та підстави кримінальної відповідальності
- •61.Склад правопорушення
- •62.Поняття, принципи виборчого права, виборів та виборчих систем
- •63.Поняття та складові елементи норми права
- •64.Правовий статус суддів
- •65. Принципи громадянства
- •66. Особливості адміністративної відповідальності
- •67. Правоохоронні органи України
- •68.Характеристика юридичної особи
- •72.Характеристика сучасних республік
- •74.Поняття та види адміністративних стягнень
- •75. Охарактеризуйте договір спадкування
- •76. Поняття, види і функції юридичної відповідальності
- •77. Підстави набуття громадянства України
- •78. Умови і порядок прийняття на роботу
- •79. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •80. Правові підстави припинення громадянства
- •81. Характеристика договору купівлі-продажу
- •82.Повноваження Президента України
- •84.Характеристика договору оренди
- •85. Градація дієздатності за віком
- •86. Порядок проведення виборів Президента України
- •87. Договір найму житлового приміщення
- •88. Поняття закону. Види законів.
- •89. Поняття та види референдумів.
- •90. Порядок приватизації державного житлового фонду
- •91. Принципи виборчого права
- •92. Загальна характеристика судової системи
- •93. Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством
29. Класифікація прав людини за Конституцією України
Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина:
1. За наявністю залежності реалізації прав від сприяння з боку держави:
негативні — права, що не потребують для своєї реалізації втручання з боку держави; від держави вимагають лише утримуватися від втручання до сфери реалізації цих прав;
позитивні — права, для реалізації яких є необхідним сприяння держави: держава зобов'язана створювати умови для реалізації цих прав;
2. За часом виникнення:
права першого покоління — громадянські та політичні права, які були сформульовані під час буржуазних революцій (друга пол. XVIII ст.);
права другого покоління — економічні, соціальні, культурні права (кінець ХІХ-поч. ХХст.);
права третього покоління — колективні права, особливість яких полягає у тому, що вони здійснюються не окремим індивідом, а колективно: право на мир. на міжнародне спілкування (друга пол. XX ст.);
3. За суб'єктом прав:
індивідуальні, які реалізуються окремою особою;
колективні, які можуть бути реалізовані тільки групою людей.
Колективні права є такими за своєю природою, що індивідуально здійснити їх неможливо, наприклад, право на страйк.
4. За своїм змістом права поділяються на: політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні.
За Конституцією України до громадянських прав і свобод відносяться: право на життя (ст. 27); право на повагу гідності (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); недоторканність житла (ст. ЗО); таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31); невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32); свобода пересування, вільний вибір місця проживання для тих, хто на законних підставах перебуває на території України, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законодавством України.
30. Поняття осудності та неосудності
Осудність - це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч.1 ст.19), тобто правильно розуміти фактичні об'єктивні ознаки. Здатність усвідомлювати повинна бути пов'язана зі здатністю контролювати, керувати своїми вчинками. Лише осудна особа може вчинити злочин та підлягати кримін. відповідальності.
Особа, яка перебуває в стані неосудності, не підлягає кримін. відповідальності і покаранню за скоєне суспільне небезпечне діяння незалежно від його тяжкості, оскільки вона не є суб'єктом злочину. Неосудною є особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок психічного захворювання, тимчасового розладу психіки, недоумства або іншого хворобливого стану психіки».
До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Підлягає кримін. відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною мірою не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними (ст.20).