Комбінована терапія

Якщо терапевтична мета не досягається за допомогою одного препарату – може бути використана комбінована терапія. Комбінована терапія має свої переваги. Це – можливість лікувати змішані гіперліпідемії, уникати небажаних побічних дій за рахунок застосування більш низьких доз кожного з препаратів, які комбінуються. Засто­совуючи комбіновану терапію, вдається уникнути небажа­них змін ліпідного спектру крові, якими може супрово­дитись монотерапія; при рефрактерних гіперліпідеміях можна досягнути синергічного діяння препаратів. Неаби­яким є також питання вартості лікування: препарат знач­ної вартості (наприклад, інгібітор ГМГ-КоА-редуктази) в деяких випадках може бути успішно замінений комбі­нацією інших препаратів.

Існують також комбіновані препарати, наприклад, етофібрат містить в еквімолярних кількостях клофібрин та нікотинову кислоту. Він вживається у дозі 500—780 мг/день і знижує холестерин на 25 %. Холестерин ліпопротеїнів низької густини не змінюється. Рівень тригліцеридів сироватки крові знижується на 50 %. Зрідка спостеріга­ються шкірні висипи. Хворі, які потребують комбінованої гіполіпідемічної терапії, мусять бути направлені до спеціалізованих відділень.

Принципи медикаментозної тактики при лікуванні гіперліпопротеїнемій

Показання до застосування гіполіпідемічних препаратів

Речовина	Показання
Аніонообмінні смоли	Гіперхолестеринемія
Холестирамін	Родинна комбінована гіперліпопротеїнемія (тип ІІα та ІІβ)
Нікотинова кислота	Інші форми гіперліпопротеїнемії окрім зв'язаних з дефіцитом ліпопро- теїнліпази (тип І)
β-Сітостерин	Легкі форми гіперхолестеринемії
Фібрати Клофібрат Безафібрат	Родинна гіпертригліцеридемія (тип IV) Дисбеталіпопротеїнемія (тип III) Родинна комбінована гіперліпопро- теїнемія
Фенофібрат Геміфіброзил Етофілінклофібрат Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази	(тип ІІβ, IV, V) Гіперхолестеринемія (тип ІІα та ІІβ) Гіперліпопротеїнемія тип V Родинна комбінована гіперліпопротеї­немія(тип ІІα та ІІβ) Гетерозиготна родинна гіперходестеринемія Полігенна гіперхолестеринемія Гіперліпопротеїнемія тип III
Пробукол	Гіперхолестеринемія (тип ІІα)

Структурно-логічна схема змісту (додається).

3.3. Рекомендована література:

О с н о в н а (навчальна):

Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. С.-ПБ.: Фолиант, 1998. – 496 с.

Белоусов Ю.Б., Моисеев B.C., Лепахин В.К.. Клиническая фармакология и фармакотерапия. - Руководство для врачей. - Москва, 1993. - 393 с.

Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я. Клінічна фармакологія /у двох томах/. - Харків "Основа", 1995. - 500 с.

Кукес В.Г.- Клиническая фармакология- Москва, Медицина - 1991 - 440 с.

Машковский М.Р. Лекарственньїе средства. (в 2 томах). - Харьков "Торсинг". 1998 г.- 13 изд.

Андрущенко Е.В. Клиническая фармакология в терапевтической практике.Уч. пособие. - К.: Вища школа. - 1992.

Гусель В.А., Маркова Й.В. Справочник педиатра по клинической фармакологии. - Л. Медицина. - Ленинградское издание. - 1989.

Лоуренс Д.Р., Бенитт П.Н. Клиническая фармакология. (в 2 томах). - Москва. Медицина. -1991.

Сумароков А.В., Моисеев B.C. Клиническая кардиология. - Москва -"Универсум паблишинг" - 1995, 239 с.

Фармакотерапия сердечно-сосудистых заболеваний.. Руководство для врачей под редакцией Е.И. Чазова . 2000. – Москва. Медицина. - 2000 – 415 с.

Колчин Ю.Н, Романюк Б.П. Неотложные состояния в кардиологии. - 1999, 236 с.

Руксин В.В. Неотложная кардиология. - Санкт Петербург - "Невский диалект" 2000-502 с.

Д о д а т к о в а:

Шток В.Н. Лекарственные средства в ангионеврологии. – М., Медицина. - 1986. – 304 С.

Баркаган З.С. и др. Современные проблемы диагностики и патогенетической терапии ДВС синдрома. – Тер.архив., №9. – 1989. – 11-16 С.

Клекинг Г.Г, Бокарев И.Н. Фармакологические основы тромболитической терапии. – Клиническая медицина. – №6. - 1990. – 13 С.

Воскресенский О.Н., Туманов В.А. Ангиопротекторы. – Киев, Здоров’я. – 1985. – 118 С.