26 Характеристика міжнародної інвестиційної діяльності. Суть і джерела інвестиції

"міжнародна інвестиційна діяльність держави", яке, на нашу думку, необхідно розглядати як сукупність послідовних взаємопов'язаних дій (етапів)її суб'єктів щодо вибору форм, видів і об'єктів міжнародного інвестування,мобілізації ресурсів та трансформації їх в інвестиції задля отримання прибутку чи іншого корисного ефекту

Головними суб'єктами інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення майнових чи інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, є інвестори, яких можна класифікувати за різними ознаками, зокрема за організаційно-правовою формою, за напрямом основної діяльності, за формою власності, за характером інвестиційної поведінки, залежно від цілей інвестування, за належністю до резидентів.

Учасниками інвестиційної діяльності, відповідно до чинного законодавства , можуть бути громадяни і юридичні особи України та інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й обігові кошти в усіх галузях та сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестувати в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України [8], а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Сутність інвестицій. На підставі сказаного можна дати такі визначення інвестицій: Інвестиції на мікрорівні — вкладення у розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності. Інвестиції на макрорівні - вкладення у розвиток економічної системи, в яку крім цих двох сторін суспільного способу виробництва входять ще техніко-економічні, організаційно-економічні відносини і господарський механізм. Розглянемо категорію "інвестиції" з урахуванням наукового розуміння сутності капіталу. Речовим змістом цієї категорії, як уже зазначалось, є засоби виробництва, гроші, певні матеріальні блага тощо. Отже, з цього боку інвестиції значною мірою одне і те саме, що і вкладення у розвиток продуктивних сил. Водночас капітал перетворюється на систему капіталістичних виробничих відносин (суспільна форма даної категорії) у процесі розвитку трьох функціональних форм капіталу (грошового, продуктивного і торговельного), функціонування індивідуального, акціонерного, монополістичного, постійного, змінного капіталу тощо. Отже, за наукового тлумачення категорії "капітал" отримуємо близький за змістом висновок про те, що інвестиції при капіталізмі — це вкладення у розвиток капіталістичних виробничих відносин на основі постійного вдосконалення системи продуктивних сил. Такі інвестиції на рівні підприємств здійснюються у вигляді грошових коштів, цінних паперів (і передусім акцій), банківських вкладів, вкладів в інтелектуальну власність, в основні та оборотні фонди, майнові права та інші активи (цінності). Оскільки вони охоплюють усі активи підприємства, їх можна назвати бухгалтерськими інвестиціями. Капіталовкладення — інвестиції у процес відтворення основного капіталу і зумовлених цим вкладень на розвиток оборотного капіталу. Джерела інвестицій. Основними джерелами інвестування на мікрорівні є: власні фінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, заощадження трудового колективу, продаж частини активів та ін.; залучені фінансові ресурси — кошти від продажу інвестиційних цінних паперів, пайових та інших внесків фізичних та юридичних осіб, венчурний капітал та ін.; позичені фінансові кошти — кредити банків, кредити бюджетних організацій, випуск боргових цінних паперів тощо; бюджетні асигнування.