- •Щодо затвердження Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці сальмонельозами
- •Інструкція про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці сальмонельозами
- •1. Загальні положення
- •2. Профілактика захворювання
- •3. Заходи щодо ліквідації захворювання в господарстві
- •4. Профілактика сальмонельозу птиці, викликаного іншими сероварами сальмонел
3. Заходи щодо ліквідації захворювання в господарстві
3.1. При підтвердженні діагнозу на захворювання птиці пулорозом-тифом або сальмонелою-ентерітідіс господарство (відділення, ферму) оголошують у встановленому порядку неблагополучним і вводять карантинні обмеження. При цьому забороняється:
переміщення птиці із неблагополучних пташників усередині господарства (відділення, ферми);
вивіз інкубаційних яєць і птиці в інші господарства для комплектації стад;
вивіз яєць від позитивно реагуючої птиці в торговельну мережу;
використання яєць, отриманих від хворої на сальмонелу-ентерітідіс птиці, для приготування кондитерських і хлібопекарських виробів;
інкубація яєць із неблагополучних пташників.
3.2. У неблагополучному господарстві дозволяється: увіз у господарство інкубаційних яєць і добового молодняку птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, за умови інкубації яєць в окремому інкубаторії після його санації (окремо від яєць даного господарства) і ізольованого вирощування отриманого молодняку;
інкубація яєць, отриманих від птиці з благополучних пташників, для внутрішньогосподарських потреб;
реалізація в торговельну мережу яєць, отриманих від негативно реагуючої у ККРНГА птиці.
3.3. У племінних господарствах (зонально-дослідні станції, експериментальні господарства, держплемптахозаводи, репродуктори I і II порядку, інші птахогосподарства, які мають племінні стада птиці, ферми) при виявленні клінічно хворих на пулороз-тиф або сальмонелу-ентерітідіс ремонтного молодняку чи дорослої птиці, при підтвердженні діагнозу бактеріологічним методом, усю птицю неблагополучного пташника забивають на м'ясо у забійному цеху господарства. Забій птиці проводять з дотриманням ветеринарно-санітарних правил, що виключають поширення інфекції.
3.3.1. Молодняк птиці, серед якого виділяли курчат (індичат) із клінічними проявами пулорозу-тифу або сальмонели-ентерітідіс, використовують тільки для відгодівлі на м'ясо.
3.4. Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса після забою птиці проводять за Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 7 червня 2002 р. N 28 ( z0524-02 ) і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 р. за N 524/6812. Пух, пір'я від такої птиці пакують у подвійну тару з написом "Підлягає дезінфекції" і вивозять на переробні підприємства із зазначенням у ветеринарному свідоцтві про неблагополуччя господарства щодо пулорозу-тифу і сальмонельозу птиці.
3.5. У неблагополучних пташниках, підсобних приміщеннях після забою птиці проводять ветеринарно-санітарні заходи згідно з діючою Інструкцією з ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва.
3.6. У неблагополучному щодо тифу-пулорозу або сальмонели-ентерітідіс інфекції господарстві (відділенні, фермі) всю птицю батьківського стада і весь ремонтний молодняк досліджують на пулороз-тиф у ККРНГА:
ремонтний молодняк курчат у 50-55-денному віці, індичат - у 45-50 днів і додатково у віці 90-120 днів;
доросле поголів'я птиці - при досягненні 40-45% несучості. При необхідності повторне дослідження проводять через 25-30 днів до одержання дворазового негативного результату.
3.7. У випадку встановлення бактеріоносіїв (понад 1% позитивно реагуючої птиці) усю птицю м'ясних порід здають на забій, а яйценосних - після видалення і забою реагуючої птиці переводять у промислове стадо для одержання товарних яєць або здають на забій.
3.7.1. Після кожного дослідження всю реагуючу птицю негайно забивають, а в пташнику проводять аерозольну дезінфекцію згідно з діючою Інструкцією з проведення аерозольної дезінфекції птахівничих приміщень у присутності птиці. Перед проведенням аерозольної дезінфекції пташника годівниці, напувалки, гнізда, сідала механічно очищують, миють і дезінфікують вологим методом.
3.8. Увезену в господарство, що оздоровлюється, птицю в період обмеження досліджують на пулороз-тиф сальмонелу-ентерітідіс-інфекцію у ККРНГА.
3.9. У господарстві, що оздоровлюється, лабораторія державної ветеринарної медицини проводить таки заходи контролю сальмонельозів:
- бактеріологічний контроль, що включає в себе мікробіологічне дослідження пилу, відходів
інкубації, ембріонів-задохликів (меконію) та посліду не рідше одного разу у місяць по 30 проб з кожного пташника;
- щотижневе бактеріологічне дослідження трупів (внутрішні органи і сліпі відростки) птиці, яка загинула в період вирощування і несучості;
- дослідження 30 ембріонів-задохликів з кожної закладеної партії інкубаційних яєць;
- кожного місяця досліджують 30 проб посліду з одного пташника і спорадично проб пилу та мазків із клоаки;
- проведення мікробіологічного моніторингу на виводі та вирощуванні курчат;
- контроль за застосуванням антибіотиків та пробіотиків із лікувальною метою;
- контроль із застосуванням системи вакцинації;
- контроль кормів тваринного походження і комбікорму, що надходять у господарство і виробляються в ньому, при збереженні їх насипом більше 10 днів.
3.10. Обмеження щодо сальмонельозу птиці знімають з господарства (відділення, ферми) при відсутності захворювання птиці протягом останніх 3 місяців, якщо при поголовному серологічному дослідженні ремонтного молодняку і при 2-разовій перевірці всієї дорослої птиці батьківського стада не було виявлено позитивно реагуючої в ККРНГА птиці та при систематичному бактеріологічному дослідженні відходів інкубації, трупів чи вибракованої птиці не виділялись збудники сальмонельозу.
3.11. Діагноз на сальмонельоз водоплавної птиці ставлять на підставі клінічних, патолого-анатомічних, епізоотичних даних і результатів лабораторних досліджень.
Вирішальними є результати бактеріологічного дослідження.
3.12. У качиних і гусячих господарствах, неблагополучних щодо S.typhimurium, проводять вакцинацію птиці проти сальмонельозу водоплавної птиці.
3.13. У неблагополучних господарствах щодо сальмонельозів птиці проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на підтримку належного санітарного стану птахівничих приміщень, інкубаторію, забезпечення поголів'я збалансованими комбікормами, вільними від сальмонел, проведення поточної і профілактичної дезінфекції повітря і приміщень, створення оптимальних умов утримання птиці.