хвороби вимені

ХВОРОБИ ВИМЕНІ

Захворювання, які виникають у вимені корів, завдають молочному скотарству економічний збиток багаторазово переважаючий суму збитку від всіх незаразних хвороб в скотарстві. Він складається зі зниження продуктивності корів і погіршення технологічних властивостей молока, вимушеної вибраковки тварин через зниження їх молочності, атрофії четвертей вимені, збільшення частоти захворюваності й загибелі телят через випоювання неякісного (інфікованого) молозива (молока), витрат на лікування та ветеринарне обслуговування. Відповідно до наших розрахунків, сумарний економічний збиток від захворювання вимені у корів, еквівалентний вартості 5-8% валового річного надою. Найпоширенішим і небезпечним захворюванням вимені є мастит - запалення молочної залози. Усвідомленням важливості проблеми маститу за кордоном привело до того, що в більшості країн з розвиненим молочним скотарством більше 30 років здійснюються спеціальні програми по збереженню здоров'я молочної залози корів і контролю якості заготовлюваного молока, а їхнє виконання перебуває під суворим наглядом відповідних служб. У нашій країні в більшості господарств самоусунулись від рішення проблеми маститу, не приділяють належну увагу системі протимаститних заходів. Сумно констатувати підсумки такого безвідповідального відношення на прикладі господарств, які щоденно недотримують сотні кілограмів молока, вимушені вибраковувати через проблеми вимені найбільш продуктивних корів. Оцінити стан захворюваності в стаді, керівник господарства може проаналізувавши квитанції, які надходять до молокозаводу. Вміст соматичних клітин у проданому молоці – є легкодоступним орієнтиром для керівника чи спеціалістів господарства.

У більшості господарств України ветеринарна складова протимаститних заходів зводиться тільки до лікування клінічних форм маститу. Ветеринарна служба в таких випадках виконує функції «пожежної команди». Зацікавленість в запровадженні повноцінної програми з профілактики маститів не знаходить підтримки керівництва господарств з різних причин: Перша – відсутність повноцінної інформації про стан захворювання у корів та обсяг втрат продукції; Друга – економія коштів на профілактичні заходи; Третя – відсутність кваліфікованих спеціалістів в господарстві; Четверта – відсутність постійної співпраці з кваліфікованими консультантами; Такий стан роботи ніяк не задовольняє сучасним економічним умовам, де основним принципом є максимальне отримання прибутку. Прибутковість молочного скотарства досягається тільки при максимальному використанні й збереженні генетичної продуктивності корів, одержанні високосортного молока. Як показує практика, це неможливо без включення у виробничий план господарства ефективних зооветеринарних заходів спрямованих на збереження здоров'я вимені. У світлі вищевикладеного ТзОВ «АгроВет Атлантик» пропонує виробникам молока систему протимаститних заходів розроблену на основі останніх наукових досягнень вітчизняних і закордонних дослідників в області фізіології й патології молочної залози. Варто відмітити, що повністю позбутися від маститу неможливо, однак виконання програми, дозволяє втримувати захворюваність на прийнятному рівні - 0,5-1% хворих корів в стаді. При цьому збірне молоко буде відповідати вимогам державних стандартів на молоко. Проаналізувавши стан захворювання і розробивши під реалії господарства комплекс антимаститних заходів (програму), господарство зможе мінімізувати свої економічні втрати. Основні принципи розробки програми: 1. Комплексність Ефективне рішення проблеми маститу можливо тільки при одночасному виконанні загальногосподарських, зоотехнічних і ветеринарних заходів. Загальногосподарські заходи носять організаційний характер і зводяться до своєчасного забезпечення необхідними засобами, кадрами; організації взаємодії задіяних служб і контролю за результатами їх роботи. На зоотехнічну службу покладається вирішення питань пов'язаних з оптимізацією технології доїння (вибір і контроль санітарно-технічного стану доїльного устаткування, регулярні навчальні програми для операторів доїння), забезпеченням фізіологічних умов утримання та годівлі корів. Ветеринарна служба здійснює комплекс спеціальних діагностичних, лікувальних і профілактичних протимаститних заходів. 2. Планомірність Гарантоване зниження захворюваності корів маститом і утримування результатів на досягнутому рівні можливо тільки при постійному виконанні всіх пунктів програми. Для цього всі заходи попередньо обговорюються у відповідних службах, на предмет їх реалістичності, а потім затверджуються керівником господарства й приймаються до обов'язкового виконання. 3. Максимальна ефективність Часто при виборі системи лікування чи профілактики, йдуть шляхом максимального здешевлення процедур, що абсолютно неприйнятно відносно маститу - це не та проблема на якій можна заощаджувати. Тому, всі складові протимаститної програми повинні забезпечуватися найсучаснішими й максимально ефективними матеріалами й устаткуванням. Тільки шляхом постійного контролю за станом здоров’я корів, і проведення відповідних профілактичних заходів можна отримати максимальну продуктивність від тварин, при цьому знизивши собівартість виробленої продукції.

ДІАГНОСТИЧНІ ЗАХОДИ

Основне призначення цього пункту - постійний контроль за станом вимені. Система діагностики повинна бути підібрана таким чином, щоб охоплювати всі періоди життя корови, як у лактації, так і в сухостої; вчасно інформувати ветслужбу про виникнення патологічного стану вимені й зміні якості молока; максимально точно диференціювати наявні відхилення від норми. Ґрунтуючись на аналізі літературних даних і власному виробничому досвіді ми рекомендуємо систему контролю вимені (таблиця 1).

Таблиця 1 Система контролю за вим'ям корів

Період лактації Щоденний огляд вимені й збір даних від операторів машинного доїння дозволяють ветфахівцю оперативно реагувати на гострі патологічні процеси у вимені без переходу їх у хронічний стан. Це значно скорочує тривалість терапевтичного курсу й збільшує економічну ефективність використання ветеринарних засобів. Щодекадний контроль рівня соматичних клітин у збірному молоці дозволяє ветлікарю стежити за загальною маститною ситуацією по стаду. Збільшення цього показника, вказує на початок масового захворювання маститом або на грубе порушення технології доїння. У випадку підвищення соматичних клітин у збірному молоці понад нормативний на 20-30% необхідно провести комплексне обстеження доїльного устаткування, проконтролювати технологію доїння й обстежити лактуюче поголів'я на мастит по частках вимені. Рівень лейкоцитів у пробах збірного молока можна визначати у ветеринарних лабораторіях методом прямого підрахунку під мікроскопом або безпосередньо в господарстві побічно за допомогою індикаторів з поверхнево-активних речовин (димастин, мастидин, " БЕТТА-ТЕСТ", "АЛЬФА-ТЕСТ"). Щомісяця досліджують всіх лактуючих корів на субклиничний мастит по частках вимені. Для цього застосовують індикатори на основі поверхнево-активних речовин (за нашим даними найбільш ефективний "БЕТТА-ТЕСТ"). Техніка постановки тест-реакції проста у виконанні, показання тесту високо інформативні й мають високу ступінь вірогідності із підрахунком прямим камерним методом.

Період сухостою Після останнього доїння проводять комплексне обстеження вимені (зовнішній огляд, глибока пальпація, молоко з усіх часток досліджують на субклиничний мастит). Протягом сухостійного періоду вим'я корови повинно перебувати під постійним контролем, для цього ветфахівець повинен проводити щоденний огляд сухостійного поголів'я. При надмірному забрудненні шкіри й сосків вимені або наявності візуальних ушкоджень необхідно терміново вжити заходів до їхнього усунення. Якщо при постановці корови в сухостій частка вимені була уражена маститом, то через 14 днів проводять повторне дослідження секрету й у випадку виявлення відхилень від норми призначають лікування. Таким чином, пропонована система дозволяє встановити максимально інформативний контроль за вим'ям, оперативно виявляти виникаючі патології й вчасно вживати заходів до їх усунення.

ЛІКУВАННЯ КОРІВ ХВОРИХ НА МАСТИТ

Ефективність терапевтичного втручання при маститі багато в чому залежить від дотримання наступних принципів: • до лікування приступати не пізніше 10-12 ч після встановлення діагнозу; • вплив на патологію повинно бути комплексним, з обліком етіології й патогенезу хвороби;

• призначені протимікробні препарати повинні мати максимально широкий бактерицидний спектр; • протимаститні препарати призначені для внутрішньо цистернального введення повинні мати мінімальну дратівну дію на епітелій молочної залози; • застосовувати максимально ефективні терапевтичні схеми тривалістю не більше 3-х діб.

Інтерстиційний мастит (серозний, фібринозний, гангренозний) - характеризується розвитком патологічного процесу в межуточної тканині вимені. Етіологія Розвиток захворювання пов'язане із проникненням і дією в інтерстиціальному просторі вимені патогенних факторів (токсини, мікроби). Шляхи влучення патогенів - трансдермально, гематогенно або лімфагенно, по продовженню з інших органів і систем, через ушкоджені ділянки шкіри при травмах, ранах, укусах. Патогенез При цьому різновиді маститу на перший план виступають судинні розлади. Відповіддю на впровадження патогенів у строму вимені є розслаблення стінок кровоносних судин і підвищення їх порозності, уповільнення кровотока в місці проникнення. Ступінь виразності перерахованих реакцій залежить як від властивостей збудника, так і загальної імунореактивності організму. Результатом судинних реакцій є інфільтрація межуточної тканини вимені серозною рідиною. Це захисна реакція спрямована на розведення токсинів і нейтралізацію мікробів. Однак, одночасно відбувається механічне здавлювання нервових закінчень, що спричиняє болючу реакцію. Відповідно, чим вища агресивність збудника, тим більш виражений розглянутий симптомний комплекс. Діагностика • при пальпації вимені щільної (кам'янистої) консистенції, хворобливе; • уражена частка, половина або все вим'я збільшене в 2 рази; • секрет молочної залози органолептичне, практично не змінене (можливо деяке розжижження), однак його обсяг зменшений до 2-10 мл; • загальний стан корови характеризується як депресивне.

Якщо вчасно не призначити лікування, то через 2-3 доби інтерстиційний мастит ускладнюється гнієрідною мікрофлорою із залученням у патпроцесу альвеолярної тканини молочної залози.

Схема лікування

В період лактації 1. Внутрішньовенний 10% розчин CaCl у сполученні з 40% розчином глюкози 1:1 в обсязі 300 мол на 1-у й 3-ю добу терапевтичного курсу. 2. ДЕКСАФОРТ у дозі 10 мол внутрішньом’язево одноразово в першу добу. 3. Пресакральна блокада по С.Г. Ісаєву (0,5% розчин новокаїну в дозі 1 мол/кг у параректальну клітковину в середній точці між коренем хвоста й анусом одноразово в 1-у добу. 4. КОБАКТАН 2,5% одноразово в дозі 2 мол/50 кг внутрішньом’язево в 1-у добу.

В період сухостою 1. Внутрішньовенний 10% розчин CaCl у сполученні з 40% розчин глюкози 1:1 в обсязі 300-500 мл на 1-у й 3-ю добу терапевтичного курсу. 2. ДЕКСАФОРТ у дозі 10 мол внутрішньом’язево одноразово в першу добу. 3. Пресакральна блокада по С.Г. Ісаєву (0,5% розчин новокаїну в дозі 1 мол/кг в околоректальну клітковину в середній точці між коренем хвоста й анусом одноразово в 1-у добу. 4. ЕНГЕМИЦИН 10% одноразово в дозі 2-3 мл/50 кг внутрішньом’язево в 1-у добу.

Альвеолярний мастит (катаральний, катарально-гнійний, гнійно-катаральний) - у патогенезі визначальною є ураження покривного й залозного епітелію молочної залози.

Етіологія Розвитку захворювання передує проникнення патогенного агента (мікроби, токсини) у молочну залозу через сосковий канал. Патогенез Потрапивши на епітелій молочних альвеол мікроби розвиваються, утворюючи ендо- або екзотоксини. Останні в свою чергу денатурують казеїн молока, що випадає в осад і закупорює просвіт молочних ходів. В результаті відбувається нагромадження секрету молочної залози у вищерозміщених відділах вимені, спричиняючи гемодинамічний розлад. Поступово йде нагромадження продуктів метаболізму бактерій, які тягнуть загибель і десквамацію епітелію молочної залози. У молоці з'являються згустки казеїну й домішки слизу, гною, а при сильному запаленні слизової оболонки - фібрину. Через 3-4 доби від початку захворювання в уражених ділянках молочної залози відзначається розростання сполучної тканини, що веде до поступового зниження або повної втрати молокоутворення. Діагностика • уражена частка збільшена в обсязі незначно; • глибокою пальпацією вдається виявити щільні, крепитуючі ділянки розміром з куряче яйце, у підставі соска вим'я прощупуються щільні тяжи; • на початковій стадії розвитку захворювання в секреті присутні пухкі білі згустки казеїну, прожилки слизу й гнійні включення, обсяг молока, що здоюється, зменшений незначно; у міру розвитку патпроцесу в секреті починає переважати гній, слизу мало, обсяг секрету, що видоюється, знижується до 50-100 мл, здоювання утруднене. Без терапевтичного втручання через 10-15 днів від початку захворювання патпроцес закінчується частковою або повною атрофією частки молочної залози з повною втратою молокоутворення.

Схема лікування

В період лактації 1. В уражену частку внутрішньо цистернально МАСТИЕТ-ФОРТУ двічі з інтервалом 24 години. 2. Призначення вітамінних препаратів (вітамін А). 3. Пресакральна блокада по С.Г. Ісаєву (0,5% розчин новокаїну в дозі 1 мол/кг в околоректальну клітковину в середній точці між коренем хвоста й анусом одноразово в 1-у добу. 4. Окситоцин у дозі 40-60 ИЕ внутрішньом’язево на 1-у й 2-у добу - тільки при лікуванні післяпологового маститу.

В період сухостою 1. В уражену частку внутрішньо цистернально НАФПЕНЗАЛ DC одноразово в дозі однієї шприць-туби. 2. Призначення вітамінних препаратів (вітамін А).

ФАРМАКОПРОФІЛАКТИКА МАСТИТУ КОРІВ З методів фармакопрофілактики маститу в лактуючих корів найбільше поширення за кордоном і в нашій країні одержала дезінфекція сосків вимені. Теоретичним обґрунтуванням цього методу є те, що в проміжках між доїннями, мікроби-збудники маститу накопичуються в складках шкіри й під час чергового підключення доїльної апаратури попадають у підсоскову камеру й через відкритий сосковий канал попадають у молочну залозу. Для профілактики мікробного обсемініння використовують йод-, хлор- і кислото вміщуючи розчини, шляхом занурення в них сосків на кілька секунд відразу після зняття доїльних склянок. Фармакопрофілактика маститу корів у період сухостою може здійснюватися двома методами: створення механічного бар'єру проти проникнення мікробів у молочну залозу шляхом нанесення плівкоутворювальних складів і санація вимені антибактеріальними препаратами що володіють пролонгованим ефектом. Як показала практика, другий метод найбільш ефективний, який застосується в умовах господарства. Санація молочної залози корів у сухостійний період 1. Після останнього доїння проводять комплексне обстеження вимені. 2. Молоко з кожної частки досліджують на мастит (клінічний і субклинічний). 3. В усі частки вимені інсталірують препарат НАФПЕНЗАЛ DC; 4. Через 14 днів сухостою секрет з маститних часток досліджують швидкими тестами. При наявності патології введення препарату повторити без здоювання.

Переваги рішення проблеми маститу корів з компанією Intervet

 Пропонована система контролю дозволяє одержувати максимально достовірну й оперативну інформацію про стан молочної залози.  Схеми лікування, що рекомендуються, розроблені на основі сучасних наукових знань про фізіологію й патологію молочної залози.  Якість і наукоємність препаратів Intervet гарантують максимальний терапевтичний і економічний ефект.

Результати впровадження цієї програми в ряді господарств довели її високу ефективність і окупність. Так, через 3-4 місяці після повномасштабного здійснення рекомендацій у господарстві захворюваність клінічним маститом знизилася більш ніж в 5 разів, субклінічним маститом - більш ніж в 3,5 рази; вміст соматичних клітин у збірному молоці зменшилося більш ніж в 2 рази й було в межах від 250 до 430 тис./мол. Це дозволило господарствам значно підвищити закупівельні ціни на сире молоко. Додатковий прибуток тільки від підвищення ціни на продукцію багаторазово перевершив витрати на весь комплекс протимаститних заходів.

Чому розвивається мастит? Імовірність захворювання корови маститом залежить від багатьох факторів: умов утримання, годівлі, індивідуальних особливостей тварини, успішності проведення профілактичних заходів. При незадовільному утриманні в корівнику можуть розвиватися патогенні мікроорганізми, що викликають мастит. До них ставиться золотавий стафілокок, різні види стрептококів, більше 100 видів колиформних бактерій, які легко передаються через доїльні апарати й повітряно-краплинним шляхом. Недостатня, незбалансована годівля знижує імунітет і може викликати цілий спектр захворювань, у тому числі й мастит. Крім того, досвідченим шляхом доведено, що для корів з негативним енергетичним балансом (дефіцитом енергії) після отелення ризик захворювання маститом вище. До індивідуальних особливостей тварин відносять їх фізіологічний стан (корови в останні тижні тільності більше сприйнятливі), вік (число лактацій), загальний стан організму (при ослабленому імунітеті ризик захворювання збільшується), спадковість. Останні дослідження вчених також підтверджують зв'язок між деякими особливостями будови вимені й захворювання маститом. Критеріями оцінки служать кількість виробляємих в каналах сосків речовин кератину, розмір і форма кератинових бляшок на кінцях сосків, зміна діаметра каналу соска після доїння.

Особливості будови вимені й ризик розвитку маститу Голландськими вченими доведено, що кількість кератину – воскоподібної речовини, що покриває внутрішню поверхню каналу соска – відіграє більшу роль у розвитку маститу. Кератин служить перешкодою на шляху мікроорганізмів, що проникають у вим'я з навколишнього середовища. У процесі доїння він вимивається (близько 40%) разом з відмерлими клітинами й інактивованими бактеріями. Після доїння кількість кератину швидко відновлюється, що підтримує нормальну захисну функцію епітелію каналу соска. Відповідно, недолік цієї речовини дозволяє мікроорганізмам проникнути глибоко в тканині вимені й викликати запалення. Однак надлишок кератину теж небажаний, тому що це погіршує якість молока. До того ж, вже «відпрацьований» і не вилучений кератин служить живильним середовищем для розмноження бактерій, що викликають мастит. Надлишок кератину може бути обумовлений доїнням, при якому він не віддаляється із соска (без пульсації), або надмірним його виробництвом. Вироблення кератину також спричиняється утворення кератинових бляшок на сосках. У корів зі зниженою продукцією кератину вони відсутні. По суті, кератинові бляшки – це гіперкератоз епідермісу кінцевих ділянок сосків. Вони являють собою кільця огрубілої шкіри різної форми. По наявності й формі таких кілець соски підрозділяють на ті, що не мають кератинового кільця (N), з рівним кільцем (S), з нерівним і шорсткуватим кільцем діаметром біля 2-6 мм (R) і з дуже нерівним і шорсткуватим кільцем (VR). В стаді повинно бути не більше 20% корів з R-Кільцями й не більше 10% корів з VR-Кільцями. На форму кінцевих бляшок впливає розташування сосків, їхня довжина, удій, період лактації. Встановлено, що ризик розвитку маститу зменшується в корів з тонкими й рівними кератиновими кільцями. А корови, які найбільш піддаються маститу, у яких кільця відсутні або контури їх нечіткі, «розмиті». Це пов'язане з тим, що тонка й рівна бляшка повністю закриває просвіт каналу соска, перешкоджаючи проникненню у вим'я патогенних мікроорганізмів. При відсутності бляшки просвіт соска закривається повільно, і вони встигають потрапити у вимені. Якщо соски мають нерівні кільця, на їх шорсткуватій поверхні затримується більше бактерій, які гірше віддаляються під час стандартних гігієнічних процедур (обмивання вимені). У результаті цього мікроорганізми можуть вільно проникнути у вим'я. Великий вплив на захворюваність маститом робить зміна діаметра каналу соска після доїння. У процесі машинного доїння вакуум сприяє припливу крові й лімфи до соска. При цьому сосок набухає й молочний канал розкривається. Після доїння канал закривається не відразу і якийсь час є «воротами» для мікрофлори. Тому найменш сприйнятливі до маститу корови, у яких канал соска закривається швидко, і різниця діаметра його просвіту до й після доїння становить не більше 5%. На характер зміни діаметра каналу соска впливають характеристики доїльного апарата (вакуум, частота пульсацій), рівень удоїв корови, форма кератинових бляшок. Але не варто забувати, що й кількість кератину, і форма кератинових бляшок, і ступінь розкриття каналу соска не обов'язково є індивідуальними особливостями корови, закладеними з народження. Сильно впливають на прояв цих якостей умови доїння й утримання тварин. Мастит – основна причина вибракування корів Дослідження показують, що голландські фермери бракують у середньому одну із трьох корів, і мастит як причина вибракування стоїть на першому місці (друга причина – хвороби репродуктивної системи, які також часто пов'язані із захворюваннями молочної залози). Такий високий відсоток вибракування пов'язаний з рядом причин, починаючи від зниження якості (а, отже, і вартості) молока, і закінчуючи загибеллю корови від токсичного шоку. У молоці корови, що хворіє маститом, через розвиток імунної відповіді на запалення підвищується кількість соматичних клітин (КСК), що знижує вартість молока. Також змінюється ще і його смак (з'являється гіркий або солоний присмак). Поступово в молоці відбуваються хімічні зміни. При загальному зменшенні надою й зниженні кількості сухої речовини в молоці відносно підвищується вміст складових частин, які переходять із крові без зміни. Навпроти, всі ті складові частини молока, які утворюються в молочній залозі, виділяються в зниженій кількості. Так, загальна кількість білка не змінюється, але змінюється його склад. Кількість казеїну, необхідного для виготовлення сиру, знижується, а сироваткового білка - збільшується, що робить молоко непридатним для сироваріння. Знижується кількість сухої речовини, жиру, молочного цукру, вітамінів, а також кальцію, що сповільнює процес згортання молока й утрудняє його переробку. Спостерігається дисбаланс мінеральних речовин (більше натрію й хлору, менше кальцію й калію). Нарешті, таке молоко стає небезпечним для здоров'я споживача через бактерій, що затримається в ньому. Не треба забувати про витрати на лікування маститу. Тому що це захворювання заразне, хвору корову потрібно тримати окремо. Але найбільший збиток становить різке зниження удоїв. Тому очевидно, що профілактика – найбільш ефективний спосіб боротьби з маститом.

Як запобігти маститу? Одним із засобів профілактики є вакцинація. Але для створення стійкого імунітету необхідні комплексні дослідження мікрофлори господарства з метою виявлення найпоширеніших збудників маститу (золотавий стафілокок, стрептококи, кишкова паличка). Вакцинація буде проводитися саме проти цих мікробів. Для профілактики маститу можна використовувати антибіотики, які є найпоширенішим лікарським засобом при маститі. Вони успішно протистоять перехресному зараженню корів в стаді. Для поліпшення захисних властивостей, зменшення строків лікування й усунення побічних ефектів варто виявити найпоширенішого в даному господарстві збудника, а також перевірити його на стійкість до різних груп антибіотиків. Але самим доступним методом профілактики все-таки є суворе дотримання гігієни, особливо в процесі доїння. Так, рекомендується проводити дезінфекцію вимені до й після кожного доїння. Для цього найчастіше використовують занурення або зрошення сосків дезінфікуючими рідинами, такими як розчин йоду (70% у США й 60% у Європі) і розчин хлоргексидину ( 10-15%). Також із цією метою застосовують молочну кислоту, диоксид хлору, сірчану кислоту, перекис водню. Будь-який препарат для боротьби з мікроорганізмами входить у групу лікарських препаратів, і тому він обов'язково повинен пройти належну перевірку. Адже згодом він може потрапити в молоко. Важливо також, щоб він не був агресивним стосовно шкіри вимені, тому що тварина прийде піддавати обробці мінімум 2 рази в день.

Генетика й мастит Одним з перспективних методів профілактики маститу на сьогоднішній день є схрещування, спрямоване на поліпшення таких показників, як КСК, швидкість доїння й морфологічні особливості вимені (розмір вимені, розташування й довжина сосків, і так далі). Правильний підбор батьківських пар істотно знижує кількість випадків захворювання в стаді. КСК і будова вим'я до деякої міри є спадково обумовленими параметрами, тобто інформація про їх «записана» у хромосомах і передається від батьків потомству. Тому для схрещування використовують бугаїв, чиї дочки мають найкращі показники за вищевказаними критеріями. Такі бугаї високо цінуються, тому що вони не тільки мають гарні гени й здатні передавати їх більшості своїх нащадків, але й тому, що потрібні гени стійко успадковуються з покоління в покоління. Від високоцінних бугаїв успадкованість ознак по стану вимені становить близько 45%, що наближено до максимуму (50%). Цим методом можна домогтися зниження випадків маститу в стаді до 3 і більше відсотків. Але всі успіхи схрещування можуть не дати очікуваного позитивного результату, якщо коровам не буде забезпечений належний відхід. Адже головними причинами маститу все-таки залишаються порушення годівлі, техніки й правил доїння, недотримання умов утримання й гігієни.