4. Освіта. Острозька академія

Традиційно високий рівень освіти усіх верств українського суспільства зазначав сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. їхав Україною до Москви: «Мало не всі українці та більша частина їхніх жінок і дочок уміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм вештатися без діла по вулицях. Черниці Вознесенського монастиря усі були не тільки письменні, а навіть високовчені й самі писали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. У Лаврі є славетний печатний дім, що обслуговує весь край той. З його виходять церковні книжки, прегарно надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей і країн, наукові розсліди та інше».

Хоча братські школи давали підвищену освіту, вони були середніми навчальними закладами. Братчики вели боротьбу проти вищого католицького духівництва, організовували школи, будували госпіталі та православні церкви, відкривали друкарні, де видавалися українські книги і підручники, піклувалися життям братчиків тощо. В основу своєї діяльності вони поклали ідеологію просвітительства, а головним засобом своєї боротьби обрали школи.

Першу школу вищого ступеня було засновано в 1578 р. у м. Острозі на Волині князем К. К. Острозьким. Мета її полягала в тому, щоб в умовах наступу контрреформації обстоювати українську й білоруську культури. В Острозькій «греко-слов'яно-латинській» колегії мали викладатися так звані «сім вільних мистецтв»: граматика, риторика, діалектика, логіка, арифметика, музика, астрономія. Викладали в Острозі, писав пізніше Захарія Копистенський, славнозвісні вчені — знавці грецької, старослов'янської та латинської мов, математики й астрономи. Першим ректором колегії був Герасим Смотрицький — колишній міський писар у Кам'янці, запрошений до Острога для підготовки до друку Біблії. Виступаючи проти католицької експансії, Г. Смотрицький у творі «Ключ царства небесного...», написаному в Острозі, викриває політику папського престолу й гостро картає національно-релігійне ренегатство. Співробітником, а пізніше продовжувачем справи Смотрицького був священик однієї з острозьких церков Дем'ян Наливайко. В Острозі й Дермані він робив переклади з церковнослов'янської на українську мову, укладав рукописні збірники, писав вірші та передмови до друкованих видань.

В Острозі працювали також українські публіцисти й філологи Василь Суразький і Тимофій Михайлович, польський математик Ян Лятош, відомий грецький політичний діяч Кирило Лукаріс і ще кілька вчених з Греції. До цього острозького гуртка К. К. Острозький запросив також Івана Федорова, доручивши йому організувати друкарню. Друкарня мала видавати навчальні посібники для школи, а школа — готувати освічених людей, потрібних як автори, перекладачі, коректори видань.