типологія

Релігійно-територіальна концепція культури

Сутність цієї теорії полягає в тому, що кожна релігія є своєрідним початком для розвитку культури відповідного регіону. За цією концепцією можна виділити буддистську (Азія), ісламську (Азія та Європа) і християнство, що поширилось по всьому світі.

Кожна з цих релігій дала початок виникненню культури, тобто, в деякому сенсі і сама являлася культурою. Так, наприклад, буддизм став основою для розвитку китайської, індійської та інших східних культур. Його прояви, а саме концепція «самопізнання» проходить через всю східну культуру і уособлюється в різних напрямах культури та її традиціях.

Іслам, що поширився в Африці, на Сході та у Європі, дав концепцію рівності людей перед Аллахом. В ісламській релігії чітко прослідковується віра в божественне приречення та безумовна покірність. І саме це присутнє навіть у повсякденному житті прихильників ісламу.

Наймасовішою релігією світу є християнство, що зароджувалось на сході Римської імперії. Християнська культура базується на образах істини і моралі. За християнством, людина не може вірити у те, чого не бачила та чого не розуміє. Саме тому Ісус показав людям образ істини та моралі. Християнство має дуже великий вплив на людей, а особливо – на творців культури. Так, біблійні твори приваблювали митців своєю мудрістю десятків поколінь. Християнство формувало нові засади виправдання творчості та свободи людини. Воно дало митцям ідею про невід’ємні права та свободи людини. І саме це стало базою для подальшого розвитку християнської культури.