Монополія. Види монополії. Чиста монополія, особливості визначення ціни та обсягів виробництва

Монополія – ринок, на якому єдина фірма здійснює 100%-ний продаж певного продукту, що не має замінювачів (наприклад, місцева електрична компанія або місцевий газопостачальник). Проникнення в галузь додаткових фірм заблоковано, тому фірма представляє собою всю галузь.

Розрізняють три види монополії:

• закрита монополія (вона захищена від конкуренції: юридичними обмеженнями, патентним захистом, інститутом авторських прав).

• природна монополія - галузь, в якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь ринок цілком. З природними монополіями, в основі яких лежить економія на масштабах виробництва, тісно пов'язані монополій, засновані на володінні унікальними природними ресурсами.

• відкрита монополія - монополія, при якій одна фірма, принаймні на певний час, є єдиним постачальником продукту, однак не має спеціального захисту від конкуренції. У подібному становищі нерідко перебувають фірми, які вперше вийшли на ринок з новою продукцією.

Чиста монополія - ​​це ситуація, коли існує єдиний продавець товару, причому цього товару немає близького замінника в інших галузях.

Чисті монополії в даний час - рідкісне явище. Частіше зустрічаються ринки, на яких конкурують один з одним кілька фірм. Чисті монополії, як правило, можуть існувати тільки при заступництві держави. Причому вони притаманні скоріше місцевих ринків, ніж загальнонаціональним. Більш того, поняття чистої монополії є абстракцією. Є багато товарів, у яких немає замінників.

Чиста монополія характеризується такими основними рисами:

а) одна фірма і багато покупців, тобто на ринку є єдиний виробник, який реалізує свій товар безлічі дрібних покупців. Якщо на даному ринку єдиному продавцю протистоїть і єдиний покупець, то такий ринок називають двосторонньою монополією;

б) відсутність товарів-замінників (немає досконалих замінників продукту монополіста);

в) відсутність свободи входу на ринок (в галузь), тобто існують практично нездоланні бар'єри на вході.

Становище фірми – монополіста докорінно відрізняється від становища фірми в умовах ринку досконалої конкуренції. Основною відміною є можливість впливати на ринкову ціну. У той час як конкурентна фірма приймає ринкову ціну як величину об'єктивно задану, що встановлюється внаслідок взаємодії безлічі продавців і покупців, монополія сама призначає ціну на свою продукцію. При цьому монополіст може як продавати весь обсяг продукції за однаковою ціною, так і призначати для кожної групи споживачів іншу. Розглянемо спочатку модель поведінки монополії з єдиною ціною, або простої монополії.

Можливість призначати ціну не означає, що максимізуючий прибуток монополіст буде прагнути встановити її на якомога вищому рівні. Оскільки монополія уособлює галузь, вона стикається з кривою ринкового попиту. Ця крива є типовою спадною і чітко визначає множину співвідношень між ціною і обсягом попиту, тому довільне маніпулювання цінами неможливе. Якщо монополіст підніме ціну, він втратить частину покупців, обсяги продажу зменшаться. З іншого боку, встановивши певний рівень виробництва, монополіст одночасно вибирає ціну, – її вказує крива попиту.