10. Процес забування та його профілактика

Забування — процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість того, що запам'ятовується, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, стає неможливим відтворення і, нарешті, унеможливлюється впізнавання. З іншого боку, забування — процес, необхідний для ефективної роботи пам'яті. За його допомогою людина позбувається безлічі конкретних фактів, що полегшує можливість узагальнення інформації.

Забування — процес поступовий. Тому з метою тривалого утримання в пам'яті інформації важливо з самого початку забезпечити її міцне запам'ятовування і закріплення шляхом повторення в перші дні після її одержання.

Проте слід зазначити, що багаторазове повторення ще не забезпечує ґрунтовного запам'ятовування, якщо воно не супроводжується відповідним мотивом.

Профілактикою забування є також активне застосування здобутої інформації на практиці. З метою збереження інформації в процесі запам'ятовування доцільно спиратися на всі види пам'яті: зорову, слухову, рухову, тобто матеріал слід записувати, конспектувати, читати, повторювати вголос і про себе. При запам'ятовуванні складного матеріалу краще відтворювати його вголос. Висловити думку у розгорнутому повному реченні складніше, ніж сформувати її подумки, оскільки у першому випадку потрібен розгорнутий план засвоєння інформації. Ці прийоми базуються на законі Е.Р. Хілгарда: стійкість запам'ятовування вивченого матеріалу залежить від способу відтворення цього матеріалу.

Запобігає забуванню також організація процесу заучування. Ця закономірність проявляється у продуманій послідовності заучування і поділу матеріалу, що засвоюється, за часом.

Слід також враховувати закон Поста, який полягає в тому, що для досягнення критеріїв засвоєння під час заучування матеріалу методом розподіленого учіння потрібно менше зусиль, ніж під час заучування методом концентрованого учіння, а ефективність розподіленого заучування матеріалу вища від ефективності концентрованого (І. Канн, Р. Уїллі).

Це пов'язано з тим, що при концентрованому заучуванні знання переходять лише в оперативну, короткочасну пам'ять. Для переведення їх в довготривалу пам'ять необхідно здійснити подальше повторення інформації (протягом певного часу), оскільки лише за таких умов у пам'яті залишиться "слід", який зберігатиметься тривалий час.

Профілактикою забування є і такі дії, як:

— повторення засвоєної інформації за розділами та структурними смисловими частинами;

— запам'ятовування нової інформації у поєднанні з минулою (у новому її трактуванні);

— використання студентами під час повторення матеріалу прийомів активізації розумової діяльності;

— використання різноманітних видів самостійної роботи для повторення і поглиблення необхідної інформації, її творчого застосування;

— використання засвоєної інформації в професійній чи квазіпрофесійній діяльності;

— постійне поповнення багажу знань, удосконалення практичних навичок і вмінь тощо;

— активізація пам'яті, мислення, уяви під час повторення, використання при цьому різноманітних розумових операцій (зіставлення, аналогії, порівняння, аналізу, синтезу, класифікації тощо).