4. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.

Основні ознаки адміністративної відповідальності:

1. Засіб охорони встановленого державою правопорядку.

2. Нормативно визначена і полягає в застосуванні санкцій правових норм.

3. Є наслідком винного антигромадського діяння.

4. Супроводжуються державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння.

5. Пов'язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками.

6. Реалізується у відповідних процесуальних формах.

Підстава адміністративної відповідальності - протиправна, винна дія, або бездіяльність, що порушує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за своїм характером і наслідками не тягне кримінальної відповідальності.

За скоєння адміністративного правопорушення можливе застосування адміністративного стягнення

Ст. 24 КпАП установлює такі види адміністративних стягнень:

1. Попередження.

2. Штраф.

3. Оплатне вилучення предмета.

4. Конфіскація предмета.

5. Позбавлення спец. права.

6. Виправні роботи.

7. Адміністративний арешт.

Оплатне вилучення та конфіскація - це основні і додаткові адміністративні стягнення, решта - тільки основні. За одне порушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Для неповнолітніх (16-18 років), які скоїли адміністративне правопорушення, можуть застосовуватися такі заходи впливу:

• зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

• застереження;

• догана або сувора догана;

• передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

До осіб, які не є громадянами України, може бути застосоване адміністративне видворення за межі України (ст. 24 КпАП і ст. 32 Закону "Про правовий статус іно­земців").

Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спе­ціальних індивідуальних актів управління, що мають при­мусовий характер. Примусовий вплив повинен бути спра­ведливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника. Його тяжкість залежить від тяжкості проступку.

3а чинним законодавством адміністративний арешт пе­редбачається за вчинення таких видів правопорушень:

• незаконні вироблення, придбання, зберігання, пере­везення, пересилання наркотичних засобів або психотроп­них речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);

• дрібне хуліганство (ст. 173);

• розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ч. З ст. 178);

• злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця (ст. 185);

• порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185);

• прояв неповаги до суду (ст. 185-3).

Крім цього, адміністративний арешт передбачений як наслідок ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства.

Адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Структуру складу адміністративного правопорушення складають - об‘єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

1. Об‘єкт-це те на що спрямоване посягання (суспільні відносини).

2. Об’єктивна сторона - це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об’єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій.

3. Суб‘єкт - осудна особа, що досягла певного віку і виконала описаний у законі склад адміністративного проступку. Суб’єктом адміністративного правопорушення-є той, хто його вчинив.

4. Суб‘єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає в психічному ставленні суб’єкта до вчиненого антигромадського діяння.

Адміністративне стягнення може бути накладено на пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - 2 міс. з дня його виявлення.

При відмові від порушення кримінальної справи або закриття кримінальної справи (при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 1 міс. з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, яка вчинила адміністративне правопорушення і притягнута до відповідальності, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового порушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.