3. Форми і методи державного управління.

Під формою державного управління слід розу­міти зовнішньо виражену дію — волевиявлення виконавчо-розпорядчого органу (посадової особи), здійснене у рамках ре­жиму законності та його компетенції для досягнення управ­лінської мети.

До правових належать форми, використання яких спричиняє виникнення юридичного ефекту. Зокрема, видання юридичних актів, застосування примусових заходів тощо.

До неправових належать форми, які безпосередньо юридичного значення не мають і не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин. Такі форми або передують правовим (проведення ревізії за результатами якої видається юридичний акт), або настають за ними (нарада з приводу реалізації юридичного акта).

Методи державного управління – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян.

Особливості методів державного управління:

• реалізуються в процесі державного управління;

• виражають керівний вплив суб’єктів управління;

• в методах є керівна воля держави;

• мають форму і зовнішнє вираження.

Основними методами державного управління є методи переконання, заохочення й примусу.

Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління.

Примус належить до найбільш жорстких засобів впливу.

Адміністративний примус — це владне, здійснюване в односторонньому порядку і в передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб'єктів правопорушень заходів попередження правопорушень, заходів щодо припинення право­порушень, заходів відповідальності за порушен­ня нормативно-правових положень.

Види актів державного управління.

у теорії адміністративного права правові акти державного управління прийнято класифікувати за такими критеріями:

1. За юридичними:

• нор­мативні (правовстановлюючі, акти загального характеру);

• ненормативні (індивідуальні, правозастосовчі, правовиконавчі, окремі адміністративні, акти реалізації норм адмі­ністративного права).

2. За межами дії (дії актів у просторі й часі) акти поді­ляються на такі:

• що діють на всій території без обмежень у часі.

• що діють на всій території протягом певного терміну.

• що діють на частині території без обмежень у часі.

• що діють на частині території протягом певного тер міну.

3. За характером компетенції органів, які видають акти:

• акти загального управління;

• акти галузевого уравління;

• акти функці­онального управління.

4. За положенням органів, які приймають акти, за ієрар­хією, останні класифікуються залежно від того, які органи їх видають.

Президент України видає укази і розпорядження.

Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження.

Міністерства, комітети, відомства, як правило, видають накази й інструкції.

Голови державних адміністрацій видають розпоряджен­ня, а керівники структурних підрозділів державних адмі­ністрацій — накази.

Державні адміністрації - рі­шення.