6. Засоби навчання

Крiм названих методiв вирiшення педагогiчних завдань, практика i наука надбала рiзноманiтнi засоби навчання. До них, в першу чергу, належать технiчнi.

Технiчнi засоби навчання термiнової iнформацiї — це прилади i конструкцiї, якi безпосередньо пiд час виконання вправ сигналiзують про їх якiсть (правильне або неправильне виконання рухiв). Сьогоднi створенi багаточисельнi варiанти таких пристроїв. Вони подiляються на слуховi, зоровi, тактильнi.

Високий ефект у навчаннi вправ дають тренажери, якi скеровують рухи дітей у потрiбному напрямку i надають їм необхiдну траєкторiю. Ряд дослiдникiв i практикiв стверджують, що ефективним засобом вирiшення педагогiчних завдань є музика. Її основне призначення — полiпшити емоцiйний стан дітей пiд час занять i змагань, створити уявлення про темп i ритм рухiв, сприяти прискоренню вiдновлюючих процесiв. За характером впливу на організм дітей функцiональну музику умовно подiляють на мобiлiзуючу, структурно-сюжетну, фонову i заспокiйливу. Мобiлiзуюча — знiмає гальмування пiсля одноманiтної i напруженої розумової дiяльностi, пiдвищує емоцiйний i м’язовий тонус, готує органiзм до фiзичної дiяльностi. Як мобiлiзуючу, рекомендується використовувати бадьору, маршову музику. Структурно-сюжетна — є своєрiдною програмою, яка пiдказує ритм i характер фiзичних вправ. Фоновим називають такий музичний супровiд, який не пов’язаний iз структурою вправ за своїм ритмом i звучанням, але сприяє м’язовiй дiяльностi, органiзовуючи i дисцип­лiнуючи дітей, пiдвищуючи їх працездатнiсть. Заспокiйлива музика сприяє швидкому вiдновленню, переключенню на виконання вправ iншого характеру й iнтенсивностi.

Музичний супровiд сприяє успiшному навчанню дiтей аналiзувати i контролювати особистi дiї, вносить рiзноманiтнiсть у заняття, пiдвищуючи iнтерес до занять фiзичними вправами.

7. Загальні вимоги до підбору і використання методів

Універсалізація будь-якого методу недопустима, бо немає методів однаково придатних для всіх дітей і умов навчання. Отже, педагог повинен досконало володіти всіма методами фізичного виховання і багатим арсеналом методичних прийомів, щоб для кожного конкретного випадку навчально-виховного процесу вибрати ті, які забезпечують найвищу ефективність фізичного виховання дітей. До підбору методів і методичних прийомів висувається низка вимог, а саме: 1)     підібрані методи повинні забезпечити найвищий оздоровчий і виховний ефект фізичного виховання; 2)     обраний метод, чи прийом повинен відповідати завданням, які належить вирішити; 2)     використаний метод має забезпечити найкоротший шлях до засвоєння запланованих знань, умінь і навичок та удосконалення фізичних якостей; 3)     застосований метод чи прийом повинен відповідати індивідуальним особливостям дітей, рівню їх розвитку, підготовленості і вікові; 4)     при підборі методів треба враховувати специфіку навчального матеріалу, його складність; 5)     вибір методу і його прийомів залежить від етапу навчання; 6)     обрані для використання методи і методичні прийоми повинні відповідати індивідуальним властивостям і можливостям педагога; 7)     методи, які використовує педагог, повинні забезпечити розвиток особистості дитини; 8)     вибір методу обумовлений умовами проведення занять, матеріальним забезпеченням; 9)     на думку Д.Локка, методи повинні бути орієнтовані на природні інтереси і позитивні емоції дітей, вони повинні зробити процес навчання привабливим.

8