3. Методичні прийоми вправляння

Метод

Зміст методу

Позитив (+)

Негатив

(-)

Методичні особливості використання

Вправляння з безпосередньою фізичною допомогою.

Педагог своєю мускульною силою допомагає дитині відтворити необхідну рухову дію.

Дає змогу виконувати недоступну (на початку навчання) вправу, знати положення і рухи свого тіла окремо.

Якщо цей метод застосовувати тривалий час, то він може завдати шкоди, він позбавить учня впевненості в своїх силах.

Потрібно вселяти учням віру у їхні сили, боротися з почуттям страху. Педагог повинен попереджати виникнення помилок і виправляти їх, у разі потреби.

Вправляння в „обидва боки”.

Учень виконує рухову дію і в правий бік, і в лівий біб. Це вказує на необхідність розвитку у дітей „обох рук”.

Прискорюється процес засвоєння спортивної техніки і вдосконалюються рухові дії у „свій бік”, Збільшується діапазон рухових дій можливостей в поєдинках, спортивних іграх, спортивній і художній гімнастиці, вловлюються мускульні відчуття . тому що при виконанні вправ у „чужий бік” дитина відчуває гостріші відчуття, які потім переносить на „свій бік”. Підвищується впевненість у своїх можливостях.

-

Цей метод потрібно використовувати, як активніший відпочинок, без перевантажень. При засвоєнні ациклічних фізичних вправ, в яких вирішальні рухи виконуються в один бік, вправляння в „обидва боки” використовується епізодично. У випадках, коли у вправі, що визначається, активні дії необхідно виконувати в один бік, необхідно дітям з самого початку визначити „зручний” бік і навчати, враховуючи цю обставину.

Вправляння в уяві.

Учень не виконує вправу практично, а думає про неї, уявляє собі послідовність рухів, техніку окремих підсистем або рухову дію загалом.

Найвищого ефекту досягають при чергуванні малювання фігурок з наступним виконанням вправ. Розвиває пам’ять. Ті діти, які правильніше малюють фігуру, виконують вправу точніше. Єдність фізичного і психологічного в людині.

Якщо ж дитина не уявляє або не вміє цього робити, вона не зробить вправу правильно. А якщо тільки уявляти, можна всі рухи пропустити.

Потрібно приділяти належну увагу кожній дитині, адже якщо не робити цього у дитини не сформулюється навичка уважності. Пропонувати картинки, які їм потрібно уявляти, для точності виконання майбутньої дії. Слідкувати за різкими переходами у рухах тої чи іншої вправи.

Вправляння за допомогою імітації рухів.

Полягає в наслідуванні спортивної техніки відносно до структури і умов дій.

Створює і закріплює уявлення про спортивну техніку, розвиває групи м’язів, на які припадає найбільше навантаження, досягається автоматизація окремих підсистем спортивної техніки, відновлюється в пам’яті послідовність рухів.

Якщо дитина не здатна точно відтворити техніку вправи, що виконується, в усіх її деталях, то всі позитиви, в таких випадках перекреслюються, і результати відсутні.