2.1. Методи навчання рухових дій

Метод

Зміст методу

Позитив (+)

Негатив

(-)

Методичні особливості використання

Метод навчання вправ загалом

Він застосовується на всіх етапах і передбачає багаторазове повторення того чи іншого предмету.

Цілісне навчання сприяє формуванню міцних умовно-рефлекторних зв’язків одночасно на всі рухи рухової дії.

Дитина одночасно повинен вирішувати багато рухових завдань.

На тлі цілісного виконання вправ кожен раз варто зосереджувати увагу дітей на окремих рухах, використовуючи імітацію рухової дії, полегшувати вправу, застосування деомоторного виховання. Постійно змінювати швидкість виконання вправи, маси приладь, опору партнера, висоти перешкод і т. ін.

Цілісне розучування складних вправ полегшують на першому етапі навчання такі методичні прийоми:

– зменшують висоту перешкоди (під час стрибків у висоту з розбігу), виконують вправу з рівноваги спочатку по дошці, яка лежить на підлозі, а потім по гімнастичній лаві (колоді): розучують спочатку основний, а потім другорядні (дрібні) елементи рухової дії;

– звертають увагу на правильне виконання дитиною окремих елементів рухової дії. Наприклад, при вивченні метання предметів на дальність спочатку контролюють виконання замаху рукою із-за спини через плече, потім постановку ніг, перенесення ваги тіла з однієї ноги на іншу.

На заключному етапі формування рухової навички (закріп­лення та удосконалення її) цей метод застосовується при виконанні будь-якої рухової дії.

Метод навчання вправ

за частинами

Він полягає у тому, що основну складову рухову дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремо, а вже потім в їх об’єднанні.

Таке навчання дозволяє послідовно, поступово концентрувати увагу дітей на окремих рухах.

Але при розучуванні формуються окремі рефлекторні зв’язки на окремі, певні рухи.

Зменшення кількості рухових завдань. Перехід від методу розучування по частинах до цілого засвоєння дії повинен бути своєчасним. Якщо при розчленуванні вправ допускаються помилки, то засвоєння дії не гарантує правильного виконання дії. При правильному розчленуванні, дозволяє об’єднувати їх в «блоки» і цілісну структуру.

Підвідні вправи.

Допоміжний метод. Вони повинні відповідати руховій дії загалом, або її окремим рухам. А також вони сприяють нагромадженню таких простіших умовно-рефлекторних зв’язків, які пізніше, можуть допомогти в засвоєнні цілісного рухового акту.

–

–

Підвідні вправи повинні мати закінчену форму(характер) і бути доступними дітям, у кожної дитини мають бути свої, індивідуальні підвідні вправи.