- •47 Суспільний характер людського буття.
- •48 Вчення про «ідоли» ф. Бекона.
- •50.На якій підставі ф.Бекон надає переваг індуктивним узагальненням даних "світлоносних" дослідів перед "плодоносними", орієнтованими на швидкий результат.
- •51. Місце німецької класичної філософії у європейській філософії, її особливості
- •53."Філософія життя" а. Шопенгауера і ф.Ніцше.
- •54. Німецька класична філософія у Харківському та Київському універ.19 ст.
- •56. Суть "прогресу людського розуму" і роль Просвітництва у цьому прогресі.
- •57. Філософія к. Маркса і сучасний марксизм.
- •60.Критика Арістотелем філософії Платона
- •61..Людина, особа, індивід, індивідуальність.
- •Погляди на державуГоббс вирізняє три типи держави:
- •64.Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне у пізнанні.
- •65.Поясніть, яким чином введенням поняття практики к.Маркс змінює попередні уявлення про пізнання.
- •67.Культура й цивілізація. Філософія культури о.Шпенглера.
- •68.Як тлумачилось пізнання у Платона, середньовічних схоластів, раціоналістів Нового часу, німецькій класичній філософії?
- •69.Метафізика Аристотеля.
- •70.Людина як об’єкт досліджень різними філософськими напрямками хх століття
- •71.Філософські репрезентації їдеї людини в історії філософії.
- •72.Природа і сутність людини.
- •73.Постсучасна особистість:індивідуалізація, фрагментація та консумеризм.
- •74.Постсучасналюдина: трансгуманізм і футурологія.
- •75.Порівняйте характерні риси української філософської думки з особливостями західної філософії.
- •76. Життя й філософія Сократа.
- •77.Вчення Августина Блаженного про «два гради».
- •78.Проаналізуйте вислів к.Маркса: «Золото є матеріальне буття абстрактного багатства».
- •79.Категоричний імператив і.Канта та його сучасне тлумачення.
- •80. «Воля до влади» як основний принцип філософії ф.Ніцше.
- •81.Софійний та епістемний способи філософствування
- •82.Вчення і.Канта про явища та «речі в собі».
- •83.Свого часу ф.Ніцше критично висловлювався щодо категоричного імперативу і.Канта. У чому, на Вашу думку,принципова розбіжність з цього питання у поглядах філософів?
- •84.Філософія життя:а.Шопенгауер,ф.Ніцше,в.Дільтей.
- •85.Філософія свідомості.Суспільна свідомість.
- •86.Сучасні концепції свідомості.
- •87.Герменевика як мистецтво дискурс тлумачення.
- •89.Історична і культурна антропологія к.Леві-Строса
- •92.Проблема автора у філософії хх-ххІст. «Смерть автора»м.Фуко.
75.Порівняйте характерні риси української філософської думки з особливостями західної філософії.
Провідною ідеєю українського менталітету, що практично репрезентує загальнолюдський ідеал, є ідея необмеженої свободи, визнання рівного права кожної людини в суспільстві. Ця настанова, як своєрідний принцип індивідуальності, сформувалась у глибинах самого способу життя предків. Праця на родючих землях сприяла утворенню малих соціальних спільностей українців, де самоцінним вважався індивід з його толерантним ставленням до іншого індивіду. Індивідуалізм, з урахуванням особливостей психіки українців, сприяв розвитку творчого духу, здійсненню особистого вибору рішень за внутрішньо прийнятим ідеалом. Тип творчого індивідуалізму виявляється у здатності й бажанні брати на себе відповідальність за вибір і результати діяльності і за життя суспільства. Творчий індивідуалізм - це ініціативність, самостійність, наполегливість, уміння володіти і керувати собою. Творчий індивідуалізм українця - це особиста незалежність і шанування свободи кожної людини як чогось священного і недоторканого. Історичний взірець такого суб'єкта свободи - вільнолюбний козак і козаччина в Україні.
Для українця характерне прагнення до самопізнання, заглибленість у себе, прагнення до усамітнення, уявлення окремої людини мікрокосмосом, важливий внутрішній, духовний світ людини, як його справжній світ, зв'язаний з особистісними якостями. Відома й глибока емоційність українця, що йде від зацікавленого, сердечного ставлення до природи рідного краю, до землі - лагідної, доброї, щедрої, родючої, породжує світ буття, точніше - є й світ мого буття. Рідна природа, рідний край, рідна земля - не абстрактні поняття для українця, а Батьківщина, ненька - Україна, що переживається глибокими почуттями. В ній радощі й печалі кожного, доля, існування, воля. Антеїзм - важлива особливість ментальності українського філософського світогляду. Глибока емоційність, ніжне ставлення до рідної природи - відображені в історії матеріальної та духовної культури України. Жага необмеженої свободи, необмеженої волі, закоханість у природу рідного краю втілені у тисячолітні звичаї і традиції. Усна творчість донесла народні повір'я, вірування в живі істоти, що оточують людину (водяні, русалки, лісовики тощо). Їх поважають, приносять жертви, щоб не шкодили, не затьмарювали віру в вічність людського життя. Такий характер світосприймання породжує романтичний дух народу, тисячократне оспіваний у мелодійних українських піснях. Без пісень, танців, ігор не обходилась жодна подія. Романтичний дух української нації втілений у філософії серця: кордоцентризм - ще одна грань української ментальності, що формувалась у глибинах стародавньої культури, шліфувалась у Словах, Посланнях, Повчаннях, Молитвах. Особливості української ментальності так чи інакше властиві всій історії філософії України.
Західна філософія
Современная философия представляет собой единое, но разнородное целое. Изучающему философию следует ориентироваться в этой разнородности. Недостаточно знать только одно философское направление, ибо в таком случае теряются достоинства других воззрений. Одни философы удачнее реализуют научную, а другие эстетическую или морально-практическую сторону философии. Уже в этом отчетливо дана разнородность философии.
Для неклассической философии характерны следующие черты.
