74.Постсучасналюдина: трансгуманізм і футурологія.

Трансгуманізм – це раціональний, заснований на усвідомленні досягнень та перспектив науки світогляд, який визнає можливість та бажаність фундаментальних змін в стані людини за допомогою передових технологій з метою ліквідації страждань, старіння, смерті та значного поліпшення фізичних, розумових та психологічних можливостей людини.

Трансгуманізм – інтелектуальний філософський суспільний рух, який стверджує,що людина це не остання ланка еволюції. Вона може еволюціонувати за рахунок сучасних технологій. Сучасний трансгуманізм оперує власним понятійним апаратом, що складає велику кількість термінів, зокрема:

Транслюдина – індивідуум, який активно готується стати постлюдиною, використовує всі існуючі можливості для самополіпшення.

Постлюдина – розумна істота, модифікована до такого ступеня, що вже не є людиною.Генетичний допінг

Напрям прикладної генетики, що розробляє методи маніпуляцій з геномом людини для підвищення її сили, швидкості та витривалості. Вже є достовірні відомості стосовно значення деяких генів в покращенні спортивних результатів. Змінюючи подібні гени люди можуть значно покращувати свої фізичні показники без помітних зусиль та тренувань.

При нерозумному використанні новітніх технологій існує вірогідність зашкодити людям і навколишньому середовищу. Вони можуть, в найгіршому випадку, привести до зникнення розумного життя.

Крім того сучасні технології можуть породити нові смертельні віруси, або сприяти появі безпринципних надлюдей, що будуть чинити свавілля та залишатися безкарними і т.п. Безперечно, що існують і інші небезпеки, про які ми поки навіть не здогадуємося. Актуальною є розробка правової бази по відношенню до транслюдей. Це питання органічно переплетене з проблемою людської свободи, права окремої людини використовувати новітні технології для розширення своїх розумових та фізичних можливостей та збільшення контролю над власним життям.Футурологияобобщенное название концепций о будущем человечества; в узком значении - область научных знаний, охватывающая перспективы социальных процессов и явлений (в этом смысле Ф. синонимична прогнозированию и прогностике). Термин "Ф." был предложен немецким социологом О. Флехтхеймом как название "философии будущего", альтернативной всем предшествовавшим социальным учениям. В этом значении термин не получил распространения. С начала 1960-х под Ф. понималась "наука о будущем", "история будущего", ориентированная на познание перспектив всех явлений, и, прежде всего социальных. В целом в рамках Ф. последней трети 20 в. можно выделить направления "экологического пессимизма" (Форрестер, Медоуз, Р. Хейлбронер), прогнозирующего негативные последствия наличных перспектив развития человечества, и научно-технического оптимизма (Тоффлер, Месарович, Ласло, Пестель), обосновывающего возможность реализации позитивных потенций технологического развития.