22. Мотиви, що використовуються при розробці рекламних звернень.

Мотиви:

1.раціональні -:а)мотив вигоди(прибутковості,ефективного використання грошей, прагнення збагатіти) ….б)мотив здоровя…в)мотив надійності та гарантій (зниж.ризиків)…г)мотив зручності та отримання додаткових вигод

2.емоційні -:а)мотив страху…б)мотив самотвердження(формув.соц.статусу, іміджу)…в)мотив свободи(самостійність,незалежність думок,дій) г) м-в пізнання(відкриття нового, прагнення бутипроінформованим)…д)м-в гордості…е)мотив любові…є)м-в радості та гумору…ж)м-в самореалізації(потреба у розкритті своїх здібностей))

3.моральні: а)справедливості б)порядності(чесність, доброта) в)соціальний(виріш.соц.проблем, міжнац.конфліктів, боротьба зі злочинністю) г)співучасті(допомога іншим людям, прагнення бути корисним у вирішенні проблем)

23.Маркетингові дослідження посередників та постачальників.

Маркетингове мікросередовище – частина середовища, в якому фірма безпосередньо функціонує в процесі маркетингової діяльності. До складових мікросередовища належать: безпосередньо підприємство, постачальники, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти, громадськість.

Маркетингові посередники – це ті фірми й організації, які беруть участь у тому чи іншому етапі процесу маркетингу підприємства (маркетингові дослідження, збут, просування тощо).

До них належать:

торгові посередники – сприяють доведенню товару до кінцевого споживача;

маркетингові фірми – здійснюють маркетингові дослідження на замовлення фірми;

рекламні агентства – виступають суб’єктами маркетингових комунікацій фірми.

Роль постачальників як фактора маркетингового мікросередовища визначається тим, що матеріально-технічні ресурси та комплектуючі вироби є вхідними елементами процесу виробництва товарів. У розвиненій ринковій економіці майже не існує проблеми постачання ресурсів. Підприємство має змогу вибирати постачальників за тими чи іншими критеріями (ціна, рівень обслуговування тощо).

Вивчення посер.передбачає аналіз:охоплення ринку, потенціалу торгового посередника,збутової мережі, фін.стабільності,репутації посередника, інфраструктури ринку збуту тощо.Кінцева метадослідження – вибір на основі обєктивних даних посередника, який зможе надати фірмі найбільш ефективну комерційну підтримку.

Вивчення постачальників сировини, матеріалів, устаткування, запчастин повязане з аналізом: якості продукції,цін на про-ю, умов постачання, можливості надання кредиту, оперативності постачання, репутації постачальника, можливих обсягів поставок

Процесс вибору постачальникфі вкл. Визначення аотреби у пр-її постачальників, пошук надійних постачальників , порівняльний аналіз постачальників, формування вимог до них, аналіз пропозицій, вибір конкретних фірм.

25. Елементи вивчення внутрішнього середовища підприємства.

Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з ура-хуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цьо-го аналізу перевіряється вся система господарювання підприємства та окре-мих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає підприємству, а також вживаються заходи щодо запобігання й послаб-лення загрози його існуванню, тобто виявляються сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності реалізації перших і подолання останніх (більш детально див. розділ 2.6). Аналіз «стратегічного рівня» підприємства — це аналіз, у якому внутрішні характеристики трактуються у порівнянні з параметрами ді-яльності інших, насамперед процвітаючих підприємств-конкурентів (рис. 1.2). Порівняльна характеристика дає змогу виявити ключові, внутрішні фак-тори конкурентоспроможності, які допомагають підприємству забезпечувати досить тривале своє функціонування та розвиток в умовах несталого, дина-мічного, нерідко ворожого оточення. Ключові фактори конкурентоспроможності — це унікальна комбінація наявного виробничого потенціалу підприємства з нагромадженим у минуло-му досвідом його використання і сформованим іміджем, що сприяють виго-товленню конкурентоспроможної продукції, завдяки реалізації якої підпри-ємство здатне забезпечити своє існування в довгостроковій перспективі. Використовуючи системний підхід до аналізу внутрішнього середовища, доцільно трактувати його як виробничий потенціал, сутність якого ширша, на-приклад за «технічне ядро організації» Томпсона. Сутність виробничого потенціалу. Потенціал — це наявні засоби, запаси та джерела, що можуть бути використані для досягнення певної мети, розв’язання певного завдання, а також можливості окремої особи, суспільст-ва та держави в певній галузі [3]. Потенціал (від латинського potentia — можливість, потужність) — корисна властивість, що виявляється тоді, коли об’єкт, потенціал якого є предметом досліджень (держава, галузь, підприємство, особа тощо), здійснює певну дія-льність, спрямовану на досягнення встановлених цілей.  Виробничий потенціал підприємства являє собою систему взаємо-пов’язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства. А тому можна стверджувати, що йому притаманні всі риси, властиві будь-якій сис-темі: цілісність, цілеспрямованість; складність; взаємозамінність, альтер-нативність його елементів; взаємозв’язок, взаємодія елементів виробничого потенціалу; самовідтворюваність; інноваційна сприйнятливість; гнучкість; соціально-економічні наслідки використання; історичні умови та особливо-сті формування й використання; фізичне та моральне старіння.  Оцінка виробничого потенціалу. Для визначення розміру виробничого по-тенціалу в різних концепціях використовують різні підходи.