34.Чим визначається авторитет учителя, його тактовність?

Авторитет педагога - це, насамперед, засіб виховного впливу на учня. Авторитетної особистості як би авансується успіх. Особи, визнана авторитетним, приписується компетентність і в інших областях. Відбувається як би іррадіація авторитету. Авторитет учителя - це складний феномен, який якісно характеризує систему відносин до педагога. Відносини учнів до авторитетного педагогу позитивно емоційно забарвлені і насичені. І чим вищий цей авторитет, ніж важливіше для вихованців науки, основи яких викладає учитель, тим справедливіше здаються його вимоги, зауваження, тим вагоміші кожне його слово. " Для хлопців ідея невіддільна від особистості, - писала Н. К. Крупська. - Те, що говорить улюблений учитель, сприймається зовсім по-іншому, ніж те, що говорить зневажаються або чужий їм людина ". Тільки при правильних стосунки можна навчати і виховувати. Чи не лякати, не лестити, а зрозуміти, підібрати особливий ключ до кожного. В організації навчально-виховного процесу не можна пройти повз такого потужного педагогічного чинника, як характер вихователя, властивості та якості його особистості. В одного педагога дуже твердий характер і міцна воля, велика громадська активність. Він прагне все зробити сам, пригнічує спонтанність дітей, залишає їх непричетними і байдужими глядачами. В іншого - м'який, він не здатний вимагати від учнів елементарного порядку. Погане знання педагогіки і психології, небажанням перебороти себе, формувати свій характер у відповідності з педагогічними вимогами дають простір безпосередньому, спорадичні прояву натури: запальність, жорсткості або безхарактерності, невибагливість.

Вихід з цієї ситуації полягає в тому, щоб правильно зрозуміти, чим визначається характер виховних відносин. Педагогіка визначає оптимальну форму прояви та розвитку дисципліни та демократії у вихованні, які реалізуються спеціально підготовленої та володіє педагогічним авторитетом особистістю. Діти добровільно йдуть за тим учителем-вихователем, якого вони поважають. У будь-якому іншому випадку педагогічні відносини тримаються на суто формальних підставах, зовнішніх вимогах, втрачають свій позитивний виховний сенс і роблять негативний вплив.

Поняття "Авторитет" буквально означає загальновизнане значення людини, її вплив на людей, підтримку його ідеї і діяльності громадською думкою, прояв поваги, довіри до нього, навіть віри в нього: в його розум, волю, моральність, здатність створити благо, віддати всі сили спільній справі.

Сутність, специфічні особливості і функції власного педагогічного авторитету обумовлені тим, що десятки і сотні дитячі очей, як рентгеном, наскрізь просвічують і виявляють моральний стан особистості педагога. У справжнього вчителя-вихователя немає іншого морального вибору окрім чистоти, щирості, відкритості і прямоти. В іншому випадку вчитель неминуче втрачає своє вплив на дітей і право бути їх вихователем. Суть педагогічного авторитету в постійному розвитку педагогом у собі цивільної, творчої, людської особистості, справжньої духовності та інтелігентності. Дитина авансує вихователю свою повагу, довіру, розташування, виходячи з природного припущення про високі якості його особистості.

Справжній авторитет не можна декретувати понад. Його можна тільки заслужити чесним і наполегливою працею. Існує думка, що посада вчителя сама по собі забезпечує йому авторитет серед учнів. Але це не так. У наш складний час посадовий авторитет повністю замінений авторитетом особистісним. У зв'язку з цим розрізняють авторитет ролі, то є авторитет влади, і влада авторитету. Якщо перша дається посадою вчителя, то друга є результатом тривалих взаємин. Авторитет посади не надійний, швидко проходить, якщо не підкріплюється владою особистості, добровільним визнанням школярам професіоналізму вчителя [26,78].

Складовими педагогічної майстерності є:

гуманістична спрямованість – найголовніша характеристика майстерності педагога, що будується на основі ціннісних орієнтацій;

професійна компетентність є підвалиною педагогічної майстерності. Зміст його становлять глибокі професійні знання, навички та вміння, професіоналізм у галузі психології та педагогіки;

Здібність до педагогічної діяльності – є дуже важливим елементом. Провідними здібностями вважаються чутливість до людини і до особистості, комунікативність, динамічність, емоційна стабільність;

Педагогічна техніка як форма організації поведінки педагога.

Але слід зауважити, що в основі педагогічної майстерності лежить педагогічна культура – оволодіння педагогом педагогічним досвідом, ступінь його вдосконалення в педагогічній діяльності, досягнутий рівень розвитку його особистості.

Теоретичний і практичний рівні опанування вихователем педагогічним досвідом людства становлять методологічну і технологічну основу його педагогічної діяльності та є важливою передумовою поступового просування до вершин педагогічної майстерності. Необхідно також зауважити, що педагогічна діяльність – це найвідповідальніша галузь людської діяльності. До цієї роботи можна допустити тільки тих осіб, які мають до неї хист та інші особистісні якості, що сприяють цій діяльності.

Слід враховувати такий аспект: у складних умовах життєдіяльності основним інструментом виховного впливу на вихованців є особистість педагога, його професійна майстерність, рівень зрілості в педагогічній діяльності та особистісні якості.

Головне призначення педагога полягає в тому, щоб своєю високою моральністю, любов’ю до людей, знаннями, працелюбністю та іншими якостями стати взірцем для наслідування з боку учнів і особистим прикладом виховувати у них людяність

Педагогічний такт – найхарактерніша професійна особливість вчителя. В будь-якій професії є щось особливе, що відрізняє її від інших професій. виявлятись це зможе і в звичках людини, і в його мові, зовнішньому вигляді. Особливість професії вчителя, перш за все, виявляється в його педагогічному такті. Педагогічний такт необхідний і в навчанні і у вихованні. Але у вихованні його роль особлива. У безтактного вчителя учні ще зуміють чогось навчитись, але у вихованні такий вчитель нічого не досягне. Моральні переконання, інтереси, смаки не можна формувати насильно. Для цього необхідно, щоб учні любили похвали свого вчителя.

Педагогічний такт в широкому розумінні – це професійна якість вчителя, за допомогою якої він в кожному конкретному випадку застосовує до учнів найбільш ефективний спосіб виховного впливу. Кожен педагогічний спосіб, кожне зауваження, яке дає вчитель учням, повинні піднімати авторитет вчителя.

едагог, який володіє педагогічним тактом, стриманий, але вимогливий вчитель, який не буде закривати очі не недопустимі вчинки учнів, не боїться зробити любому з них строге зауваження, але робить це вміло, в формі, яка не принижує ні особу учня, ні особу вчителя.

Тактовний педагог володіє великим і активним запасом різноманітних способів впливу на школярів. Це і сила волі, стриманість, уважність, послідовність, кмітливість, гумор і іронія, усмішка, погляд, десятки відтінків голосу. Вчителі, які із широкого діапазону способів впливу користуються лише незначними, втрачають багато можливостей встановити контакт із учнями.

Тактовний вчитель, який враховує різноманітні відтінки в поведінці учнів, почуває в їх середовищі свобідніше. Тактовному вчителю не потрібно весь час слідкувати за дітьми. Його відношення з учнями побудовані на взаємній довірі і взаємній повазі. Тому він може позволити собі пошукувати з ними, зробити комусь із них іронічне зауваження. Все в поведінці тактовного вчителя є природнім. Тактовна поведінка з учнями стала його звичкою, невід’ємною рисою його характеру. Такий вчитель володіє спеціальним вмінням спілкуватися із дітьми. Таким вмінням повинен володіти кожен педагог.