64.Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.

Під стандартизацією розуміють встановлення й застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі. Стосовно продукції стандартизація охоплює:

1)установлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

2)розвиток уніфікації та агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації й автоматизації виробництва;

3)визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції для забезпечення належної якості й запобігання невиправданій різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення;

4)формування єдиної системи показників якості продукції, методі н її випробування та контролю; уніфікація вимірювань і позначень;

5)створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва.

Державні стандарти України встановлюють на:

1)вироби загально-машинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо);

2)продукцію міжгалузевого призначення;

3)продукцію для населення й народного господарства;

4)організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти;

5)елементи народногосподарських об'єктів державного значення;

6)методи випробувань. Вони містять обов'язкові й рекомендовані вимоги.

Коли підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність, найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи управління якістю зокрема стає сертифікація продукції. В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління суб'єктами господарювання, охоплює перевірку й випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та дальший державний технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов'язковими (на договірних засадах).

65,Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спроможністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Він істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізуються за даними балансу – підсумкового статистичного документу про наявність і використання коштів на певну дату. Баланс підприємства має дві частини: 1) актив, в якому відоб­ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм­ства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування.

У цій частині балансу виокремлюються також зобов 'язання: довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу) і короткотермінові (ті, які виконуються про­тягом одного року); вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості — за одержані товари, видані век­селі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відра­хувань на соціальні заходи тощо.

Особливою формою коштів підприємства є кошти, що аку­мулюються для забезпечення наступних виплат , і май­бутні доходи. Активи: І розділ – необоротні активи, ІІ Оборотні активи, ІІ – Витрати майбутніх періодів. Пасиви: І – Власний капітал, ІІ - Забезпечення наступних виплат і платежів, ІІІ - Довгострокові зобов’язання , ІV – поточні зобов‘язання, V – доходи майбутніх періодів.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на певну конкретну дату здійснюється на підставі аналізу системи розрахункових показників:1) прибутковість: загальний прибуток, чистий прибуток, рентабельність (активів, власного капіталу, акціонерного, продукції, одного виробу) 2) ділова активність: оборотність активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, середній термін оплати дебіторської заборгованості, середній термін кредиторської заборгованості. 3) фінансова стійкість: коефіцієнт автономії, коеф.забезпеченості боргів, фансвоий важіль (ліверидж). 4.Платоспроможність: 1) коефіціент загальної ліквідності,

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток вирожає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник ефективнсті роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношеня прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Фінансова стійкість – характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Види: абсолютна фінансова стійкість – запаси і вся поточна діяльність покривається за рахунок власних оборотних коштів.(негатив в тому, що не використовується залучений капітал); Нормальна фінансова стійкість – для покриття запасів і фінансування поточної діяльності викристовують різні джерела коштів – як власні так і залучені. Критичний фінансовий стан – підприємство має кредити та позики не погашенні в зазначений термін.(така ситуація приводить до банкрутства підприємства)

Коефіцієнт автономії : відношення власного капіталу до підсумку балансу підприємства ка = Кв/Кб, Кв – власний капітал підприємства; Кб – підсумок балансу. Якщо ка < 0.5, то зростає ризик не сплати боргів, та занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності. Коефіцієнт забезпечення боргів : співвідношення власного та залученого капіталу кзб = Кв/Кз, де Кз – боргові зобов”зання підприємства (залучений капітал). Нормальною вважається ситуація, коли кзб > 1. За певних умов кредити вигідно брати.

Платоспрможність підприємства – тобто його здатність вчасно розрахуватись з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, на скільки короткострокові зобов’язання покриваються ліквідними активами. Коефіцієнт загальної ліквідності – це відношення оборотних активів до короткострокових пасивів. клз = Коа/Кзк, де Коа –оборотні активи підприємства; Кзк – короткострокова заборгованість підприємства.Якщо клз < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення ( клз > 3-4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. Коефіціент термінової ліквідності – відношення оборотних активів високої ліквідності до корткострокових пасивів. клт = Ктл/Кзк, де Ктл – оборотні активи високої ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат). Коли клт < 1, то платоспрможність підприємства невисока. Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів. кла = Кал/Кзк, де Кал - абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать 66.Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності діяльності підприємства.

Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінце­вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (про­дуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно дію­чим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромад­ження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефек­тивності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Необхідно вирізняти такі види ефективності: ек, соц.

1.за місцем одержання: локальна та народно-господарська

2.за ступенем ефекту: первісна (одноразова) та мультиплікативна

3. в залежності від мети: порівняльна та абсолютна.

Для вимірювання ек та соц ефективності в-ва використовують 4 групи показників:

1)узагальнюючі показники: рівень задоволення потреб ринку, в-во чистої продукції на од продукції, поточні витрати на од товарної продукції, прибуток на од заг витрат, рентабельність в-ва, частка продукції за рахунок інтенсифікації в-а.

2)показники використання персоналу: темпи зростання продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок продуктивності, трудомісткість одиниці продукції, зарплатоміскість одиниці, частка управлінського персоналу в заг чисельності.

3)показники використання виробничих фондів: фондовіддача, рентабельність ОФ, фондомісткість, матеріаломісткість, коеф використання окремих видів матеріалів.

4)показники використання грошових коштів: питомі капітальні вкладення, доходність капітальних вкладень, термін окупності капітальних вкладень, оборотність оборотних коштів.

67. Економічна безпека підприємства: сутність, складові, способи досягнення та методи вимірювання.

Ек безпека п-ва – стан корпоративних рес і під-цьких можливостей, за якого гарантується найб еф їх використання для стабільного ф-ня та динамічного наук-тех і соц розвитку, запобігання вн і зовн впливам. Мета – гарантувати стабільне та максим еф ф-ня п-ва і вис потенціал розв в майб. Цілі: фін стійкість, не залеж, конкурентоспр, еф менеджмент, еф орг структура упр, вис кваліф персоналу, мініміз негат впливу на довк, правова захищеність діял, захист інф поля, комерц таємниці, безпека персоналу. Складові: 1 фінансова (досягнення найб еф використ рес), 2 ін тел і кадрова (збереж та розвиток інтелект потенціалу п-ва, еф упр персоналом) 3 тех-технолог (ступінь відповідності застосовуваних технологій суч світ аналогам щодо оптимізації витрат рес) 4 політико-прав (усебічне прав забезп діял п-ва, дотримання закон-ва) 5 інформац (еф інф-аналітичне забезп госп діяльності підприємства) 6 еколог (дотримання чинних еколог норм, мініміз забруд) 7 силова (забезп фіз. безпеки працівників і збереж майна п-ва). Заг схема процесу орг-ї ек безпеки вкл заходи: формування необх копор рес, загально стратег прог-ня і пл. ек безпеки за ф-ними складовими, стратег пл. фін-госп діял п-ва, загальтотактичне пл. ек безпеки за функціон складовими, такт план фін-госп діял, оперативне упр фін-госп діял, зд ф-ного аналізу рівня ек безп, заг оцінка досягнутого рівня. Загальний рівень ек безпеки оцінюється на підставі визначення сук критерію через зважування та підсумовування окремих критерії, що обчисл за доп порівняння можливої величини шкоди п-ву та еф-ті заходів їй запобігання. Після цього зд ф-ний аналіз заходів з орг необх рівня ек безпеки за окр складовими. Алгоритм – ксерокс.