69. Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.

За часів середньовіччя набуває поширення теза про "божественний" характер державної влади, відбувається зрощування верхівки державного апарату і релігійно-церковної знаті. Епоха первісного нагромадження капіталу, сколихнувши Європу від "феодального сну" і спричинивши зміну трактування суспільного та індивідуального багатства, привела до значного посилення ролі держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприяло формуванню системи поглядів щодо державного регулювання в економічному вченні меркантилізму. Економічна роль держави, згідно з теорією меркантилізму, така:• державне регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин,;• державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через запровадження державного контролю за якістю продукції,*активна монополізація зовнішньої торгівлі приватним і державним капіталом за обов'язкової державної підтримки і стимулювання;• контроль грошового обігу і грошової системи, карбування монет з попереднім їх "псуванням" для поліпшення сальдо торговельного та платіжного балансу. Класична школа економічної, запропонувала обмежене трактування економічної ролі і завдань держави в ринковій економіці. До основних завдань держави (за А. Смітом) належать: охорона від зовнішнього насильства (підтримання обороноздатності); охорона від внутрішнього насильства і несправедливості (забезпечення правопорядку), забезпечення правосуддя; надання всім членам суспільства так званих суспільних благ; збирання податків для виконання перших трьох функцій. Німецька історична школа. Потужна в політичному й економічному відношенні (монархічна) держава, економічний устрій якої враховував би особливості розвитку національної економіки, менталітет, традиції, звичаї, природні й географічні умови, — ідеал німецької історичної школи.

Марксистська економічна теорія в питанні про економічну роль держави була непослідовною. Марксизм протиставив розгляду окремих питань державного регулювання теоретичний аналіз розгорнутої системи централізованого державного управління економікою. Маржиналізм і неокласична школа сприйняли основні теоретичні висновки класичного вчення: наголосивши на необхідності державної підтримки вільного підприємництва як основної ланки ринкової системи і на антимонопольній спрямованості державної економічної політики. Сучасна неокласична модель державної економічної політики, що виникла у 70-х роках XX передбачає: • грошово-кредитне (антиінфляційне) регулювання, • ліберальна податкова політика • обмежене бюджетне регулювання, основна мета якого — збалансування доходів і видатків бюджету, уникнення бюджетного дефіциту.

46.Торговельний прибуток: сутність, джерела та механізм утворення.

Торговельний прибуток – це прибуток,що ств працею найманих працівників у сфері торгівлі, а також у р-ті перерозподілу частини доходів різних секторів економіки та різних верств населення. Витрати п-ва сфери обігу пов’язані з реалізацією продукції. Витрати обігу – це витрати на реалізацію товарів. Поділяються на чисті витрати(пов’язані із зміною форми вартості) та дадаткові витрати(пов’язані із Доробкою зберіганням та з доставкою до місця реалізації).Джерело та механізм утворення прибутку: прибуток утворюється за умов капіталізму,також вплив має інвестиційний обсяг. Мірою ефективності торговельного капіталу є норма торговельного прибутку яка у середньому дорівнює нормі промислового прибутку. Норма прибутку дорівнює додаткова вартість створена у промисловості і торгівлі поділено на суму промислового та торговельного капіталу та це все помножити 100%.