57.Зайнятість і безробіття: суть,причини,форми Закону Оукена роб. Сили.

Зайнятість-це сукупність економ.,правових,соц.,національних та інших відносин,пов*язаних із забезпеченням працездатних індивідів робочими місцями та їхньою діяльностю з метою одержання доходу.

Форми зайнятості: 1.стандартна повна зайнятість; 2.Самозайнятість 3.Нетипові форми зайнятості (–тимчасова –часткова –випадкова)

Безробіття-соц.-економ. явище, пов*зане з перевищенням пропозиції роб. сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економ. активного населення.

Важливою ознакою безробіття є його закономірний характер.

Причини безробіття: 1)невідповідність між попитом і пропозицією роб. сили; 2)спад ділової активності в умовах ціиклічних коливань; 3)трансформаційний спад; 4)надмірна зайнятість в адміністративно-командній економіці; 5)маштабна структурна трансформація; 6)зниження рівня державного патерналізму.

Рівень безробіття- відсоток працездатного населення країни незайнятих в певний момент суспільно-корисною працею.

Закон Оукена- відобраз співвідношення між рівнен безробіття і відставанням обсягу ВВП.Згідно з ним,щорічний приріст ВВП на 2.5 % утримує к-сть безробітних на постійному рівні.Кожні наступні 2 % приросту ВВП знищує рівень безробіття на 1 %,а скороч. ВНП на 2.5 %.

60.Земельна рента,її сутність,види та механізм утворення.

Земельна рента-це передача частини доходу створ. землекористувачем власнику землі.

Теорії земельної ренти: Д.Рікардо-рента це дар природи;К.Маркс-рента створ.робо.силою;Дж.С.Мілль-рента має бути сконцентрована лише у фондах держави.

Види монополії на землю: - монополія приватної власності на землю (землевласник); –монополія на землю як об*єкт господарювання(підприємець)

Види рент: 1)Диферційна рента 1 (ДР1); 2)Диференційна рента 2 (ДР2); 3)Абсолютна земельна рента; 4)монопольна земельна рента.

Диференційна рента 1 (ДР2)-різниця між суспільним і індив. Ціни вироб. при застосуванні однакових вимог капіталів.

Умови виконання ДР1: -різна родючість землі; - місце розташування.

Механізм утворення ДР1: -монополія приватної власності на землю; -надлишок прибутку над середнім прибутком.

Диференційна рента(ДР2)-результат послідовних вкладень капіталу,сприяє розвитку економ.,а не робочих стимулів.

Умови киконання ДР2: -інтенсивність;-іноваційні процеси.

Абсолютна рента-(АР)-надлишок сусп. Вартості с/г продукції ціною вироб..

Умови виконання АР: -монополія; -відсутність вільного переливу капіталу.

Механізм утворення АР:-відмінності у природній родючості капітал; -абсолют. Рента у вир.-на всіх зем. Ділянок.

Монопольна рента-(МР)-утворюється на землях у вийняткових природних умовах.

Умови виникнення МР: -монополія ціни; -монопольна ренти.

Механізм утворення МР: -амортизація відрахування до корм.; -відсоток невкладений капітал.

Форми вилучення рент: 1.Орендна плата; 2.Рентні платежі; 3.Плата за землю; 4.Зональні ціни.

21. Закон вартості, його суть та функції.

У товарному виробництві діє закон вартості. Його сутність полягає у тому, що обмін товарів і послуг між виробниками та їх купівля на ринку здійснюються відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення. Закон вартості — особливий економічний закон (тобто закон, що діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарами та послугами між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення.Його важливою рисою є наявність сталого зв'язку між попитом і пропозицією. Якщо їх баланс порушується, то обмін товарами не відповідає кількості витраченого на них суспільно необхідного робочого часу. Закон вартості виконує такі основні функції:Функція закону вартості як стихійного регулятора виробництва полягає в тому, що через механізм цін він сприяє поділу праці за різними галузями відповідно до суспільних потреб. Якщо, наприклад, певного блага виробляється менше, ніж існує суспільна потреба в ньому, то попит на нього зростатиме, і відповідно ціна буде вищою, ніж вартість. Той, хто виробляє такі товари, отримуватиме більші прибутки, що сприятиме припливу в цю галузь капіталу. Виробництво товарів розширюватиметься. Проте, як тільки випуск цієї продукції перевищить платоспроможний попит, ціна стане нижчою за суспільну вартість. Тоді розпочнеться зворотний процес. Функція закону вартості як рушійної сили зумовлена тим, що обмін товарів за суспільною вартістю стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні випрати виробництва. Кому це вдається, той отримує найбільші вигоди і додатковий прибуток. Закон вартості активно впливає на суспільну диференціацію товаровиробників, перетворюючи певну частину з них на тих, хто збільшує масштаби виробництва, і на тих, хто розорюється і виштовхується з ринку. Цей процес охоплює різні групи товаровиробників, особливо дрібних і середніх, посилюючи їхню майнову диференціацію.

У ринкові економіці закон вартості виконує такі функції:

1.Регулююча. Вона виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, внаслідок чого досягається певна пропорційність,збалансованість між сферами суспільного виробництва.

2.Стимулююча. Він стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути індивідуальний прибуток. Цього можна досягти якщо індивідуальна вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, а це можливо за умовзменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі провадження нової продуктивної техніки. Таким чином, закон вартості витупає рушійною силою розвитку продуктивних сил.

3.Обумовлює диференціацію товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів, і навпаки. Перші отримують дод. прибутки, а другі – не можуть покрити своїх витрат. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств

Отже, закон вартості сприяє розвитку виробництва. Водночас він стимулює прогрес виробництва, оскільки економічними методами позбавляє товарне господарство від неефективних підприємств. А це, в свою чергу, впливає на розвиток суспільних потреб, пришвидшуючи науково-технічний і суспільний прогрес.