60. Даталогічні моделі даних.

Моде́ль да́них — абстрактне представлення реального світу, що відображає тільки ті об'єкти, що безпосередньо стосуються програми

Базу даних можна представити на трьох рівнях: інфологічному, даталогічному та фізичному.

Під даталогічною розуміється модель, що відображає логічні взаємозв'язки між елементами даних безвідносно їх змісту та фізичної організації.

Мета інфологічного моделювання – забезпечення найбільш природних для людини способів збору та представлення тієї інформації, яку передбачається зберігати в базі даних. Тому інфологічну модель даних намагаються будувати по аналогії з природною мовою.

На етапі даталогічного проектування будується логічна структура БД. При цьому даталогічна модель розробляється з урахуванням конкретної реалізації СУБД основі її інфологічної моделі. Кінцевим результатом даталогічного проектування є опис структури БД на мові опису даних конкретних СУБД(Система управління базами даних).

Не всі види зв’язку, що існують в інфологійній моделі наочній області, можна відобразити у даталогічній моделі. Так більшість СУБД не забезпечують підтримку зв’язку типу М:М. В цьому випадку вводиться допоміжний елемент, тобто M:N розбивається на два відношення (1:M, 1:N).

Фізична модель – прив’язка даталогічної моделі БД до середовища зберігання. Використовуються можливості даної конкретної СУБД. Приховано від розробника.

61 Життєвий цикл інформаційної системи

Сучасні інформаційні системи розробляються на основі стандартів, що дозволяють забезпечити:

• високу ефективність;

• можливість взаємодії між собою.

Узагалі, усі стандарти на інформаційні системи можна поділити на два основних класи:

• функціональні стандарти, що визначають порядок функціонування системи в інтересах досягнення мети, поставленої перед нею розробниками;

• стандарти життєвого циклу, що визначають те, як створюється, розвивається, застосовується і ліквідується система.

Моделі, визначені стандартами цих двох класів взаємозалежні, проте вирішують цілком різні завдання і характеризуються принципово різними підходами до їх побудови. Ближчим до моделі життєвого циклу інформаційної системи є опис життя живої істоти, починаючи з моменту зачаття.

Під життєвим циклом системи звичайно розуміють безупинний процес, що починається з моменту ухвалення рішення про необхідність створення системи і закінчується в момент її повного виведення з експлуатації. Таким чином, життєвий цикл ін­формаційної системи охоплює всі стадії й етапи її створення, супроводу і розвитку:

• перед проектний аналіз, що включає формування функціональної та інформаційної моделей об'єкта, для якого призначена інформаційна система;

• проектування системи, що включає розробку технічного завдання, ескізного і технічного проектів;

• розробка системи, тобто програмування та верифікація прикладних програм на підставі проектних специфікацій підсистем, визначених на стадії проектування;

• інтеграція і компіляція системи, проведення її тестування;

• експлуатація системи та її супровід;

• розвиток системи.

Тривалість життєвого циклу сучасних інформаційних систем складає приблизно 10 років, що значно перевищує терміни морального та фізичного старіння технічних і системних програмних засобів, що використовуються при побудові системи. Тому протягом життєвого циклу системи проводиться модернізація її техніко-програмної бази.