Тема 13: Правовий статус військовослужбовців і юридичні гарантії його реалізації.
Учбові питання: 1. Поняття, складові правового статусу особи. 2. Зміст та характер правового регулювання правового статусу особи.
|
Правовий статус (лат. status – становище) – сукупність прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб. В Україні визначається Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною радою України.
Правовий статус фізичної особи визначають насамперед конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
(Юридична енциклопедія, Київ-2003 с.44)
За характером правового регулювання виділяють:
2.1. Принципи правового статусу особи - це основоположні, закріплені в Конституції та інших Законах ідеї, начала, за допомогою яких визначаються права, свободи і обов’язки людини і громадянина, а також гарантії їх здійснення і які перетворюють сукупність прав і свобод особи у систему.
2.2.
2.3. Законні інтереси особи – дозволені нормативно-правовими актами прагнення особи, до задоволення своїх потреб, до володіння тими чи іншими благами, соціальними цінностями, послугами.
2.4. Громадянство – це особливий, політико-правовий зв’язок особи і держави, що надає особі особливого статусу, який передбачає юридичне визнання державної належності особи як у самій країні, так і за її межами і наділяє особу в повному обсязі комплексом прав і обов’язків, закріплених у законодавстві даної країни.
Громадянство України – правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов’язках (ст.1 ЗУ «Про громадянство України»)
2.5 Правосуб’єктність – здатність фізичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами права, тобто носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
2.6. Юридична відповідальність (ретроспективна) – це обов’язок правопорушника перетерпіти покарання шляхом позбавлення його певних соціальних, матеріальних духовних чи особистісних благ чи цінностей, які йому належали до факту правопорушення, від імені держави, на підставі закону або іншого нормативного акту з метою попередження правопорушень в перспективі і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб’єктивних прав на матеріальні і духовні цінності.
Правовий статус військовослужбовців – сукупність прав та свобод, гарантованих державою, а також обов’язки і відповідальність військовослужбовців, встановлені Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами держави.
Військовослужбовці Збройних Сил України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. (ст.9 Закону України „Про Статут внутрішньої служби ЗСУ”)
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянин, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановленим цим та іншими законами.
(ст.1-2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”)
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
(ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей)
За обмеження, які законодавством встановлено для правового статусу військовослужбовців, для них встановлено ряд пільг, компенсацій.