громадський контроль
1. Засоби масової інформації.
2. Громадяни та громадські організації
Контроль
Сутність контролю полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.
Контроль повинен бути: підзаконним, систематичним, глибоким, гласним, своєчасним, всебічним, об'єктивним, результативним (дієвим).
Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами (ст.1 ЗУ «Про прокуратуру»)
Прокурорський нагляд – вид діяльності спеціально уповноважених органів влади, наділених повноваженнями з виявлення порушень законів, вжиття заходів до поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб та притягнення винних осіб до відповідальності.
Діяльність прокуратур не віднесено до жодної із гілок влади.
Прокурор має право:
безперешкодно за посвідченням входити до військових частин, установ і мати доступ до документації і матеріалів, необхідних для перевірки;
вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази і інші акти та документи;
вимагати від посадових осіб державних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних і підлеглих підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок і експертиз;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних і письмових пояснень відносно порушень закону.
(із ст. 20 Закону України „Про прокуратуру України”)
За своїм змістом та призначенням повноваження прокурорів можуть бути розділені на такі основні групи:
Повноваження щодо виявлення порушень законів, причин порушень та умов, що їм сприяли.
Повноваження щодо усуненнч порушень закону, причин та умов, що їм сприяли.
Повноваження щодо притягнення винних у порушенні закону осіб до встановленої відповідальності.
Документи прокурорського реагування |
(ст.ст. 21 – 24 Закону України «Про прокуратуру») |
Вимога – спрямовується на одержання статистичної інформації, документів, матеріалів, актів, проведення перевірок, ревізій, виділення спеціалістів, проведення експертиз |
Протест |
Припис |
Подання |
Постанова |
Заява до суду або господарського суду – з метою захисту прав та законних інтересів громадян, держави підприємств та юридичних осіб |
Протокол про адміністративне правопорушення – у випадку залишення посадовою особою без розгляду протесту, припису або подання, а також несвоєчасна відповідь на них ч.2 ст.185-6 КУпАП- тягнуть накладення штрафу. Протокол надсилається для розгляду до суду. |
винесення протесту (з метою скасування або приведення у відповідність законодавству нормативно-правового акту, рішень що не відповідає закону, припинення незаконної дії посадової особи)
винесення письмового припису (з метою усунення правопорушення, що має очевидний характер і може спричинити істотну шкоду)
винесення подання (з метою усунення правопорушень та умов ,що їм сприяли)
винесення мотивованої постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне порушення
Звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності
Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, документів усіх рівнів, посадових осіб, а також виловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприянням реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. (ст. 3 ЗУ „Про звернення громадян”)
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій об’єднань громадян, службових осіб. (ст.3 ЗУ «Про звернення громадян»)
Усі військовослужбовці мають право направляти письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління та інших державних органів у разі:
незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод.
незаконного покладання на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності (ст.110 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”)
з інших питань службової діяльності, скарга подається безпосередньо командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості (ст.111 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”)
Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву або скаргу (ст.113 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”).
заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування в строю (за винятком скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час занять (ст.114 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”).
військовослужбовці
мають право звертатись зі скаргами і
заявами не тільки до посадових осіб
органів військового управління, але й
на рівні з іншими громадянами в інші
державні органи і установи
(ЗУ
”Про звернення громадян”)
пропозиції, заяви
та скарги військовослужбовців, пов’язані
з проходженням військової служби,
подаються, розглядаються і вирішуються
відповідно до Дисциплінарного Статуту
та Статуту внутрішньої служби, якими
передбачені деякі особливості у порядку
подання і вирішення скарг і заяв. (ЗУ
“Про Дисциплінарний Статут” ЗУ
“Про Статут внутрішньої служби”)
Усі пропозиції, заяви чи скарги, розглядаються і вирішуються у строк не більше 1 місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки – невідкладно, але не пізніше 15 діб з часу їх надходження.
Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі не входять до компетенції командира (начальника) органу військового управління, вони в строк не більше 5 днів пересилаються ним за належністю відповідній посадовій особі, чи органу, про що сповіщається військовослужбовець.
Якщо пропозиція, заява чи скарга, не містять даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, органом чи посадовою особою, вони в 5-денний строк повертаються військовослужбовцю з відповідними роз’ясненнями.
Пропозиції, заява чи скарга, що не містять даних про заявника, визнаються анонімними і не підлягають розгляду (ст.116 ЗУ „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”).
Усі пропозиції, заяви та скарги в день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг, який ведеться і зберігається у кожній військовій частині, закладі та установі.
Командир частини щомісячно перевіряє Журнал на предмет своєчасності та правильності виконання прийнятих рішень.