10. Схема побудови аналітичного процесу. Взаємозвязоок етапів та напрямків аналізу.

Аналітичний процес як технологічна сукупність складається з кількох видів самостійних робіт, кожний з яких, у свою чергу, поділяють на самостійні операції.

Аналітична операція — це дія над економічними даними (або економічною інформацією) з метою одержання різних проміжних або кінцевих показників аналітичного характеру, які можуть бути використані для розробки та прийняття управлінського рішення.

Операції, що використовуються в аналітичному процесі, поділяють на три типи (категорії): механічні, переробні та творчі.

Співвідношення різних операцій формує аналітичну інформаційну фазу, кілька аналітичних фаз формують етап аналітичного процесу.

Організаційно аналітичний процес як технологічна сукупність складається з наступних етапів:

1. Збір і підготовка вхідної інформації

2. Аналітична обробка

3. Аналіз, оцінка і інтерпретація результатів

4. Підготовка висновків і рекомендацій

На 1-му етапі проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з’ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бухгалтерської звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію.

На 2-му етапі здійснюють переведення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичні форми, які дозволять проаналізувати структуру звітів і динаміку змін, проводять розрахунок і групування показників по основних напрямках аналізу.

На 3-му етапі проводиться аналіз структури і динаміки змін основних показників фінансових звітів, виявляють взаємозв'язки між основними показниками, здійснюють інтерпретацію отриманих результатів.

На 4-му етапі готують висновок щодо фінансового стану підприємства, виявляють "вузькі" місця і резерви підвищення ефективності діяльності, розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. На кожному етапі об’єктами організації аналітичного процесу є аналітичні номенклатури, носії аналітичних номенклатур, рух носіїв аналітичної номенклатури у процесі обробки та формування показників, забезпечення аналітичного процесу.

11. Заг. Оцінка ф. Стану п-ства

Фінансовий стан — це здатність підприємства фінансувати свою діяльністю. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресур­сами, які потрібні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання..

Основні чинники, що визначають фінансовий стан, — це, по пер­ше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінан­совий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своє­часно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його ви­робничої, комерційної і фінансової діяльності. Що вищі показники вироб­ництва і реалізації продукції, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і більший прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства.

До найбільш загальних показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності та рентабельності..

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. Використовують дві основні групи показників рентабельності:

1) показники, розраховані на підставі поточних витрат;

2) показники, розраховані у зв'язку із використання виробничого капіталу.