40.Сутність платоспроможності.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для самої організації з метою аналізу й прогнозування її подальшої фінансової діяльності, а й для її зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розрахуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.

Причини неплатоспроможності:

— помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;

— невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;

— підвищення собівартості продукції;

— в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

— неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

— невиконання плану прибутку і брак власних джерел фінансування підприємства;

— інфляційні процеси і податкова політика;

— значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість й у надлишкові виробничі запаси;

— низьке обертання оборотного капіталу.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

коефіцієнта фінансування;

коефіцієнта фінансового лівериджу;

коефіцієнта покриття процентів;

коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

коефіцієнта маневреності власного капіталу.

41. Показники платоспром. П-ства

Для того, щоб мати можливість порівнювати ступінь ліквідності різномасштабних підприємств, використовують такі відносні показники ліквідності:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають короткостро­кові пасиви:

Кпл =(ГК + ПФІ+ ДЗ + ГП) ІПЗ

Нормативне значення - 0,7—0,8.

Коефіцієнт поточної ліквідності як на початок, так і на кінець звітного періоду є значно меншим за норму. Це означає, що, мобілізувавши кошти в розрахунках із дебіторами, підприємство не зможе погасити всю суму короткострокових зобов'язань.

На нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності впливають такі чинники:

■ структури активів і пасивів;

■ оборотність дебіторської і кредиторської заборгованості; • рентабельність виробництва;

■ оборотність грошових коштів;

■ ефективність управління запасами.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Цей показник аналогічний коефіцієнтові поточної ліквідності, однак розраховується за вужчим колом оборотних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їх частина — виробничі запаси.

Кшл = (ОА-ВЗапаси)/ПЗ,

Нормативне значення коефіцієнта — 0,8—0,9.

Коефіцієнт швидкої ліквідності на початок року є меншим за норму, а на кінець року - перевищує норму.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Він указує, яка частка короткостро­кових зобов'язань може бути за потреби погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів.

Кал=(ГК+ПФІ)/ПЗ, Нормативне значення цього показника — 0,2—0,3.

На початок року коефіцієнт абсолютної ліквідності є нижчий за нормативне значення, а на кінець року — у межах норми. Тобто на початок року підприємство могло негайно погасити 18% короткострокових зобо­в'язань, а на кінець року — 20%.

4. Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) — найбільш узагаль-нювальний показник платоспроможності. Це співвідношення оборотного капіталу (II р. А) до поточних зобов'язань:

Сал = ІІр.А/ІУр.П.

Нормальним значенням цього показника вважається 2—3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань повинно припадати не менше, ніж дві гривні ліквідних коштів.

У цьому разі коефіцієнт загальної ліквідності значно нижчий за його нормативне значення:

Слід зауважити, що розглянуті коефіцієнти мають певні недоліки, а саме:

■ статичність — ці показники розраховуються на основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства на конкретну дату і, відповідно, є одноманітними, що вказує на потребу аналізу їх динаміки за ряд періодів;

■ можливість завищення значень показників унаслідок включення до складу поточних активів неліквідних їх елементів;

■ мала інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень та платежів, що є головним завданням поточної платоспроможності;