Тема 3. Формування колективу організації та методи управління ним.

Колектив – це стійке об’єднання людей, що прагнуть до загальної мети, і яке характеризується груповою згуртованістю.

Елементи колективу:

• Члени колективу.

• Цілі організації.

• Засоби досягнення цілей.

• Механізм здійснення внутрішнього та зовнішнього контактів, підтримка згуртованості.

Ознаки колективу:

• Наявність певної цілі.

• Психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з нею.

• Особиста практична взаємодія людей у процесі досягнення їх спільної мети.

• Згуртованість

• Колективізм – етична чи соціальна система поглядів, що підкреслює взаємозалежність людей і ставить інтереси колективу вище, ніж інтереси окремої особистості.

• Референтність

Референтна група – реальна або умовна група, з якою її члени співвідносять свої дії як з економ. І на норми цінності та оцінки яких вони орієнтуються в своїй поведінці та самооцінці.

Функції референтної групи:

1. Нормативна – проявляється як джерело норм поведінки, соц.. установок та ціннісних орієнтацій індивіда.

2. Порівняльна – виступає в ролі еталона, за допомогою якого людина може оцінити себе та інших.

Класифікація колективів:

1. За статусом:

• Офіційні – юридично оформлені утворення, що діють в рамках правового простору (персонал підприємства),

• Неофіційні – базуються на ніде не зафіксованому бажанні людей співробітничати один з однимв реальній практиці такого співробітництва.

2. За характером вн. Зв’язків:

• Формальні

• Неформальні

3. За механізмом формування:

• Стихійно сформовані колективи

• Свідомо сформовані колективи

4. За часом існування:

• Тимчасові,

• Постійні

5. За функціями:

• Орієнтовані на досягнення певної мети

• Орієнтовані на реалізацію спільних інтересів

• Орієнтовані на спілкування

6. За розмірами:

• Малі

• Середні

• Великі.

Процес створення трудового колективу:

1. Встановлення конкретних цілей.

2. Складання графіку робіт.

3. Узгодження різних видів робіт.

4. Організаційна робота з розподілу повноважень

5. Обговорення проблем, проведення дискусій

6. Аналіз процесу і результатів роботи

7. Забезпечення зворотного зв’язку.

Етапи розвитку колективу:

1. Формування колективу (наявність групи малопов’язаних між собою людей, відсутність традицій та соц.. контролю; формуються усі види відносин, норми поведінки, затверджується певний стиль роботи).

2. Становлення колективу (формується актив, починають складатися традиції і громадська думка; рішення частіше приймаються колегіально, стиль керівництва є демократичним).

3. Зрілість колективу (основні регулятори поведінки людей, взаємність, вимогливість, соц.. контроль).

4. Старіння колективу (колектив перестає розвиватися, втрачає здатність до адаптації, соц.. контроль набуває консервативного х-ру, а роль керівника полягає в підтриманні колективу в стані відкритості; поповнення колективу новими членами; орієнтацією персоналу на інновації, адаптацію до зовн. Середовища).

Принципі управління персоналом – це об’єктивні правила управлінської поведінки, які витікають із потреб об’єкта управління:

1. Науковості.

2. Системності.

3. Економічності.

4. Ієрархічності і зворотного зв’язку.

5. Принцип узгодженості.

6. Перспективності.

Методи управління персоналом:

1. Силові:

• Фізичний примус.

• Правові методи:

• Система законодавчих актів, нормативно-державних документів, планів, програм, інструкції, регламенти.

2. Економічні методи:

• Врегульовані на макрорівні (под. система)

• Врегульовані на мікрорівні:

• Система мат. Стимулювання,

• Система відповідальності за якість роботи.

3. Соц. Психологічні методи:

• Врахуванні психологічних особливостей кожного члена колективу.

• Мотивація трудової діяльності,

• Організаційна культура,

• Сприятлива психологічна атмосфера,

• Забезпечення можливостей самореалізації.

Серед формальних груп виділяють:

• Команди

• Цільові групи

• Комітети.

Особливості неформальних груп:

• Їх величина (7-8 осіб)

• Індивіди спілкуються один з одним безпосередньо

• Єдність інтересів

• Неоднорідність

• Наявність власної структури, у якій є лідер

• Постійний контроль над поведінкою кожного свого члена.

Неформальні групи поділяються на :

• Групи інтересів, що формуються для реалізації загального інтересу

• Дружні групи, що формуються на основі особистих симпатій.

Неформальні групи можуть виконувати функції:

• Конструктивні (допомагають гуманізувати роботу)

• Деструктивні (можуть вступати в конфлікт з цілями підприємства)