
- •Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
- •Державний устрій
- •Джерела права. Салічна правда
- •Імперія Франків за Карла Великого. Верденський договір 843 р.
- •Утворення станово-представницької монархії.Суспільний устрій
- •Державний устрій станово-предст. Мон.: Генеральні штати, Паризький парламент
- •Встановлення абсолютизму у Франції. Суспільний лад та держ. Устрій. Реформи кардинала Ришельє та Людовіка XIV
- •Завоювання Британії Ввльгельмом Завойовником. Зміни в соц.-економ. І політичних системах
- •Зміцнення королівської влади. Реформи Генріха іі
- •Станово-представницька монархія в Англії. Суспільний лад
- •Державний устрій в період станово-представницької монархії
- •Англійський абсолютизм. Суспільний лад та державний устрій
- •Судова система Англії. Суд присяжних
- •Джерела права в Англії
- •Станово-представницька монархія. Суспільний лад.
- •Державний устрій Німеччини в період станово-представницької монархії
- •Князівський абсолютизм в Німеччині
- •Саксонське та швабське зерцала в Німеччині
- •Золота булла
- •Кароліна 1532 р.
- •Правління Марії-Терезії та Йосифа іі
- •Суспільний лад Візантії
- •Державний устрій Візантії
- •Джерела права: Кодифікація Юстиніана
- •Станова-представницька монархія у Поьщі. Державний устрій.
- •Польський сейм. Утворення Речі Посполитої
- •Польська Конституція 1791 р.
- •3 Травня 1791 р. Чотирирічний сейм прийняв конститу-цію Польщі. Конституція зберігала недоторканими привілеї і вольності панівного стану. Правове становище селян майже не змінилось.
Польська Конституція 1791 р.
У 1772 р. три держави – Пруссія, Росія і Австрія – про-водять перший розподіл Польщі: значні прикордонні області відійшли до трьох вищеназваних держав.
Тільки після цього польське дворянство вирішило про-вести деякі реформи політичної системи.
3 Травня 1791 р. Чотирирічний сейм прийняв конститу-цію Польщі. Конституція зберігала недоторканими привілеї і вольності панівного стану. Правове становище селян майже не змінилось.
До структури й компетенції органів влади було внесено зміни. Ліберум вето відмінили. Виборність короля замінюва-лась виборністю династій. Місцеве управління переходило з відання старост до військово-цивільних комісій. На всій тери-торії Польщі було введено єдину структуру державної влади.
Конституція будувалась за принципом поділу влади. За-конодавча влада зосереджувалась у двопалатному сеймі, що складався з палати послів і палати сенаторів. Палата послів одержала перевагу над сенатом. Вона приймала закони біль-шістю голосів. Виконавча влада належала королю і його раді. Королівський трон став передаватись у спадщину. Судову владу представляли виборні чиновники, але обрання їх, як і раніше, здійснювалось на станових засадах.
Незважаючи на суттєві недоліки, і серед них, перш за все, збереження станових привілеїв дворянства, нова консти-туція могла б відіграти важливу прогресивну роль. Але в краї-ні розгорнулась боротьба між різними політичними групами, яка призвела до нового іноземного втручання. У 1793 р. від-бувається другий розподіл Польщі, цього разу між Пруссією і Росією.
До Росії відійшли Центральна Білорусія і Правобережна Україна – території, які були захоплені Литвою і Польщею. Пруссія захопила корінні польські землі: так звану, Велику Польщу, Гданськ, Торунь.
Другий розподіл Польщі тяжко позначився на економіці держави, і в країні склалась революційна ситуація. У 1794 р. у Кракові розпочалося національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.