- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •3.Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •4.Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •5. Ерліх, борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •6. Дослідження Івановського – важливий етап становлення вірусології
- •7. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дроботько, Дяченко, Пяткіна та ін.
- •3.1 Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •3.2 Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •2.2 Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •2.4 Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •2.3 Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •3.3Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •3,4Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •3.5Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •3.6Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •4.1Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •4.2Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •4.3Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •4.4 Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •4.5. Генна інженерія
- •5.1 Вплив фізичних чинників на мікроорганізми
- •5.6. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •6.1.Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •6.2.Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •6.3.Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •6.5. Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •8.2 Антигенна структура бактеріальної клітини.Протективні антигени.
- •8.5 Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •8.6 Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність.
- •9.1 Противірусний імунітет. Мех-м і особливості противірусного захисту.
- •9.2 Трансплантаційний імунітет та шляхи його подолання. Імунодепресанти.
- •8.3Специфічність антигенів,іх різновидності (мікробні, гістосумісності,груп крові,ембріоспецифічні,пухлинні, ауто антигени).Практичне використання.
- •9.5 I Реакція аглютинації та її практичне значення. Реакція непрямої гемаглютинації.
- •9.3 IV Протипухлинний імунітет, його особливості
- •9.9 V Реакції імунної сироватки при вірусних захворюваннях (нейтралізації, зв’язування комплементу)
- •9.8 VII Опсоніни та їх роль в імунітеті. Реакція фагоцитозу. Опсонофагоцитарний індекс.
- •9.10.Реакції з міченими антитілами або антигенами. Реакції імунофлюоресценції,імуноферментного та радіоімунного аналізів. Практичне використання.
- •9.11.Гіперчутливість негайного та уповільненого типів. Практичне використання алергічних проб в діагностиці інфек. Хвороб.
- •9.13.Живі вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.14.Корпускулярні вбиті вакцини . Принципи одержання .Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.15)Хімічні вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.17)Вакцинотерапія, показання. Види лікувальних вакцин, принципи виготовлення.
9.15)Хімічні вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.
З бактерій чи вірусів за допомогою хімічних методів або У-З вилучають окремі антигенні компоненти, які складають основу хім. вакцини. Такі очищені антигени можна концентрувати й адсорбувати на різних основах, збільшуючи імуногенну активність. Належать: черевнотифозна, пневмококова, менінгококова. Ці вакцини довго зберігаються ,вони менш реактогенні , не мають побічних дій і забезпечують тривалу імуностимулюючу дію.
9.16)Анатоксини, їх одержання та використання.
Препарати, які одержують з бактеріальних білкових токсинів при дії на них формаліну(0.3-0.5%) протягом 3-4 тижнів при 39-40 °С. Не має отруйних властивостей, але має антигенні. Одержані анатоксини очищують, концентрують й адсорбують на гідроокисі алюмінію. Належать: правцевий, дифтерійний, ботулінові, гангренозні, стафілококові анатоксини.
Силу анатоксину визначають у реакції флокуляції і виражають в Одиницях Флокуляції, активність визначають за здатністю вступати у реакцію зі спец. антитоксичною сироваткою і виражають в Од. Зв'язування .
9.17)Вакцинотерапія, показання. Види лікувальних вакцин, принципи виготовлення.
Для лікування хворих з тривалим перебігом інфекційних захворювань застосовують вакцини з убитих мікроорганізмів ,анатоксини, екстракти із стафілококів. Ефективне лікування стафілококовим анатоксином, полівалентною стафілококовою і стрептококовою, гонококовою, проти бруцельозною і проти дизентерійною вакцинами і вакцинами проти розсіяного енцефаломієліту і розсіяного склерозу.
У деяких випадках застосовують аутовакцини. Для підвищення реактивності організму ,активації функції органів і систем як засіб неспецифічної терапії при запальних зах-ях очей ,стат. Органів у жінок , сифілісі нерв. системи, екземі, хронічній стрептодермії, мікозах, різних формах туберкульозу рекомендується застосування бактеріального полісахариду – пірогеналу.