9.8 VII Опсоніни та їх роль в імунітеті. Реакція фагоцитозу. Опсонофагоцитарний індекс.

Опсонінами називаються антитіла, які сприяють фагоцитозу. Опсоніни виявляються як в імунній , так і в нормальній сироватці крові, в останньому випадку в дуже малій кількості. Наявність опсонінів безумовно має певне захисне значення, особливо при інфекціях, в яких фагоцитоз визначає стан імунітету. Опсонізація являється яскравою ілюстрацією дії різних факторів імунітету.

Мечніков і Борде всиановили, що фагоцитоз значно посилюється, якщо до суміші фагоцитів і бактерій добавити імунну сироватку проти фагоцитованого мікроба. Вони припускали, що в імунній сироватці є особлива речовина – стимулін, який активізує лейкоцити. В подальшому Райтом і Савченком було показано, що ці антитіла діють не на лейкоцити, а на бактерії, підготовлюючи їх до поглинання фагоцитами. Вони були названі Райтом опсонінами.

Реакція фагоцитозу

Фагоцитарну активність лейкоцитів оцінюють по інтенсивності захвату ними тест-бактерії, в якості яких використовують стандартну культуру стафілококу або збудника конкретної інфекції. Для кількісної оцінки фагоцитарної активності розраховують фагоцитарний показник – середню кількість захоплених бактерій на один лейкоцит і процент фагоцитованих клітин. Про наявність антитіл опсонінів в сироватці крові судять по підвищенню його фагоцитарної активності , про що свідчить опсонофагоцитарний індекс – відношення фагоцитарного числа імунної сироватки до фагоцитарного числа нормальної сироватки.

9.10.Реакції з міченими антитілами або антигенами. Реакції імунофлюоресценції,імуноферментного та радіоімунного аналізів. Практичне використання.

а)Ріф - полісистемна,непряма, гетерологічна .У діагностиці застосовують пряму і непряму Ріф. Використовують антитіла,мічені флуоресцентним барвником - ізоціанатом флюороесцеїну. З'єднуючись з антигеном вони утв. комплекс,який при дії У-ф випромінювання дає яскраво-жовте світіння. Пряма Ріф: взаємодія між антигеном і специф. антитілами обробленими флюор. барвниками. Непряма Ріф:спочатку зв’язують антиген з неміченим антитілом,потім комплекс обробляють міченим анти-γ-глобуліном .Комплекс антиген-антитіло-антиглоб. легко виявляють у люмінесцентному мікроскопі.

б)Іфа- взаємодія антигену з антитілом ,хімічно зв’язаним з ферментом. Комплекс набуває ферментативної активності і розщеплює відповідний субстрат з появою забарвлення і люмінесцентним ефектом. Прямий Іфа- визначає наявність антигену, непрямий антитіл.(до комплексу антиген-антитіло проти якого-небудь антигену добавляють мічений ферментом антиглобулін проти 1-ої імунної сироватки і хромогенний субстрат). Ефект позитивної реакції: темно-коричневе забарвлення рез-таті з'єднання анти глоб. сироватки, що несе імунофермент. комплекс, з імуноглоб. досліджуваної сироватки.

Простий і доступний метод для виявлення антитіл і антигенів при різних захворюваннях.

в)Ріа- використовують стандартні к-сті антисироватки проти дослідж. антигену і к-сть цього антигену, міченого радіонуклідом. Для мічення найчастіше використовують 2 нукліди:тритій 3Н і 125І йод. Радіоактивність заміряють лічильниками γ-проміння . Чим більша к-сть дослід. антигена, тим менше міченого антигену зв’язується з антитілами. Ріа найчутливіший імунологічний метод ,дозволяє виявляти слідові к-сті білка(нано-, пікограми).